Section outline

    • Курс "Інформологія та інформаційні війни" є комплексною навчальною дисципліною, спрямованою на дослідження ролі інформації в сучасному суспільстві, аналіз інформаційних потоків і вивчення технологій ведення інформаційних війн. Програма курсу поділена на два модулі: перший охоплює основи інформології, поняття інформації та її використання в суспільстві; другий модуль присвячений прикладним аспектам інформаційних війн, методам їхнього аналізу та протидії.

      Обсяг навчального часу становить 3 кредити ЄКТС і визначений вимогами освітньої програми для фахівців.

      Мета дисципліни — сформувати у студентів системне розуміння інформаційних процесів, розвинути аналітичні навички для оцінки інформаційних впливів та навчити практичним стратегіям протидії інформаційним атакам у професійній діяльності.

      У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

      Знати:

      • основні теорії інформації та принципи інформології;

      • типологію інформаційних потоків та їхній вплив на суспільство;

      • історичні передумови та сучасні тенденції інформаційних війн;

      • методи ведення інформаційних кампаній та маніпуляцій;

      • основи інформаційної безпеки та етики.

      Вміти:

      • аналізувати інформаційні потоки та оцінювати їхній вплив на аудиторію;

      • розпізнавати техніки маніпуляції та пропаганди;

      • проводити дослідження інформаційних процесів, використовуючи різні методи, такі як контент-аналіз, анкетування, соціометрія;

      • розробляти стратегії протидії інформаційним атакам;

      • застосовувати інструменти цифрової грамотності для критичної оцінки інформації;

      • формувати етичні та професійні підходи до роботи з інформацією.

      Розуміти:

      • роль інформації у формуванні громадської думки;

      • вплив технологічних, політичних та соціокультурних факторів на інформаційні процеси;

      • важливість інформаційної безпеки у сучасному суспільстві;

      • значення етичного підходу до використання інформації у професійній діяльності.

    • Загальні компетентності:

      ЗК3.Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 

      ЗК7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

      ЗК8. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

      Спеціальні (фахові) компетентності:

      СК5. Здатність усвідомлювати специфіку інформаційного, аналітичного і художньо-публіцистичного відображення реальної дійсності в журналістських матеріалах різних жанрів. 

      СК6. Здатність обирати та застосовувати сучасні комунікативні технології та медіакомунікаційні системи. 

      СК7.Здатність формувати інформаційний контент. 

      СК8. Здатність використовувати різні методи збору інформації, правильно опрацьовувати фактичний матеріал, об’єктивно інформувати, оперувати засобами створення соціально-дієвих та ефективних журналістських матеріалів. 

      СК10. Здатність розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням інформації, зокрема в Інтернеті. 

      СК15. Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.

      Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:

      РН15. Розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації. 

      РН20. Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.

    • Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції, семінарські та практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача.
      При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуально-диференційовані, особистісно-орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання.

      На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції.

      При проведенні практичних занять використовуються активні форми їх проведення: евристичні бесіди, дискусії, ділові ігри, розв’язування практичних завдань.

      В процесі практичного (семінарського) заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, логічно викладати матеріал, підбирати докази у підтвердження своїх думок, вчаться публічно виступати.

    • Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками  мовленнєвої комунікації.
      Самостійна робота студентів організовується шляхом опрацювання питань і виконання практичних завдань із кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, із деяких тем передбачається написання рефератів, міні-проєктів. 

      Співвідношення між аудиторними годинами та годинами на самостійну роботу може бути змінене у Робочій програмі навчальної дисципліни відповідно до Робочого навчального плану.

    • Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:
      - поточний контроль у формі усного опитування, експрес-опитування, диктанту, виконання ситуаційних завдань; поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання практичних завдань;
      - підсумковий контроль відбувається у формі заліку. 

      Політика щодо академічної доброчесності: очікується, що роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування (в т.ч. із використанням мобільних девайсів), втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для її незарахування, незалежно від масштабів плагіату чи обману. 

      Студенти як відповідальні учасники освітнього процесу дотримуються норм академічної доброчесності, усвідомлюють наслідки її порушення, що визначаються Положенням про академічну доброчесність у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

      Списування під час контрольних заходів заборонені (в т.ч. із використанням мобільних девайсів).

    • Оцінка «Відмінно»

      Теоретична складова: студент досконало володіє теоретичними знаннями з інформології та інформаційних війн. Чітко розуміє сучасні тенденції інформаційного впливу, глибоко аналізує типологію інформаційних потоків, історичні аспекти інформаційних війн, методи маніпуляції та інформаційної безпеки. Відповіді повні, логічні, структуровані, аргументовані з використанням як базових, так і додаткових джерел, включаючи актуальні дослідження та кейси.

      Практична складова: студент ефективно працює з реальними кейсами, самостійно розробляє стратегії протидії інформаційним атакам, виявляє та аналізує фейкові новини, пропонує обґрунтовані рішення щодо інформаційної безпеки. Завдання виконуються бездоганно, із демонстрацією креативного та раціонального підходу.

      Оцінка «Добре»

      Теоретична складова: студент володіє основними теоретичними знаннями, розуміє базові принципи інформології та методів інформаційного впливу. Відповіді загалом правильні, але можливі незначні неточності. Студент демонструє здатність аргументувати свої думки, використовуючи переважно базові джерела, частково – додаткові. Аналіз здійснюється на середньому рівні, охоплюючи основні аспекти теми.

      Практична складова: студент здатний виконати практичні завдання, створити власний контент чи стратегію протидії інформаційним атакам, проте можливі несуттєві помилки. Демонструє здатність аналізувати медійні кейси, хоча рівень обґрунтування може бути поверхневим.

      Оцінка «Задовільно»

      Теоретична складова: студент знає основні положення теорії, але його знання фрагментарні. Відповіді правильні, однак поверхові, без розкриття деталей та глибини. Інформація подається без використання додаткових джерел, що обмежує якість аналізу.

      Практична складова: студент здатний виконувати завдання лише за зразком або за допомогою викладача. Практичні роботи мають суттєві недоліки, які обмежують їхню якість.

      Оцінка «Незадовільно»

      Теоретична складова: студент демонструє поверхневе знання дисципліни, не здатний логічно викласти основні положення. Відповіді містять суттєві помилки або не охоплюють навіть базовий зміст.

      Практична складова: завдання виконуються лише під постійним керівництвом викладача. Студент не демонструє розуміння методів аналізу інформаційного контенту, не здатний самостійно створювати чи оцінювати стратегії протидії інформаційним атакам.

      1. Канішев К. Інформаційна гігієна та безпека. Фактчекінг. Київ, 2022. 24 с. (*оцифровано).

      2. Курбан О.В. Сучасні інформаційні війни в мережевому он-лайн просторі [Текст]: навчальний посібник. Київ: ВІКНУ, 2016. 286 с. (*оцифровано).

      3. Михайлин І. Л. Основи журналістики : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2003. 284 с.

      4. Приступенко Т. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності ЗМІ: Навчальний посібник.  К.: Інститут журналістики, 2004.  375 с. URL: https://textbook.com.ua/zhurnalistika/1473446940.

    • Укладач курсу - Юрій ФІНКЛЕР (bubabu@meta.ua)