СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

Курс «Медіаграмотність» входить до циклу вибіркових дисциплін фахової підготовки студентів. Цей курс спрямований на розвиток критичного мислення, навичок аналізу медіаконтенту та розуміння механізмів функціонування сучасних медіа. Предметом вивчення дисципліни є особливості сучасного медіасередовища та його вплив на суспільство.

Метою курсу є формування у студентів теоретичної бази знань з основ медіаграмотності і практичних навичок ефективної та безпечної взаємодії з інформацією, отриманою з медіаджерел, у тому числі з урахуванням використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній діяльності.

Завдання курсу:

- забезпечити теоретичними знаннями, необхідними для ефективного аналізу та оцінки медіаконтенту;

- сформувати навички критичного мислення при роботі з інформацією з різних медіаджерел;

- розвинути навички перевірки фактів та виявлення дезінформації;

- навчити студентів етичним стандартам у медіа та їх застосуванню на практиці.

Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»:

Загальні компетентності:

ЗК 3 Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;

ЗК 8 Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Спеціальні (фахові) компетентності:

СК3        Здатність знати суть та структуру інформаційного простору; вміння виявляти закономірності у функціонуванні засобів масової комунікації різних видів.

СК10      Здатність розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації, зокрема в Інтернеті.

Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:

РН 6       Уміти виявляти закономірності у функціонуванні засобів масової  комунікації різних видів.

РН 15    Розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та  розповсюдженням зафіксованої інформації.

РН 20    Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням  сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.

Для якісного засвоєння курсу, студенти повинні регулярно і свідомо працювати на лекціях, практичних заняттях, консультаціях та при самостійній роботі, як індивідуально, так і з викладачем. На заняттях використовують проблемні, індивідуально-орієнтовані та особистісно-орієнтовані форми навчання.

Основними методами формування фахових компетентностей у процесі вивчення даної дисципліни є пояснювально-ілюстративні та наочні,  інтерактивні (лекція, бесіда, дискусія, спостереження, ділова гра, аналіз фактів, мозковий штурм) та практичні (презентації, проведення самоаналізу результатів, колективне обговорення презентацій). Ці методи дають можливість у повному обсязі опанувати навчальний матеріал, закріпити його, сформувати практичні навики та діагностувати якість знань.

Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками застосування методів журналістики у сфері засобів масової інформації.

Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, по деяких темах передбачається написання рефератів, міні-проектів. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.

Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою.

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:

- поточний контроль,

- підсумковий контроль у формі заліку.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:

- робота в малих групах спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;

- презентація-виступ перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо;

- кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності. 

Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, який передбачає перевірку теоретичних знань та практичних навичок, набутих студентами під час курсу. Студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати, синтезувати інформацію, вирішувати завдання та застосовувати отримані знання на практиці.

Оцінка «Відмінно»:

Студент ґрунтовно засвоїв теоретичний матеріал, допускаючи лише незначні неточності у визначеннях та формулюваннях. Він вільно застосовує знання на практиці при аналізі медіаконтенту та описі принципів медіаграмотності. Студент також вміє виявляти маніпуляції в медіа, розпізнаючи приховані методи впливу на аудиторію. Він здатний ідентифікувати стереотипи та зрозуміти їхній вплив на суспільне мислення. Крім того, студент розрізняє пропаганду, аналізуючи використання емоційних аргументів та однобічного висвітлення інформації. Важливим аспектом є здатність студента визначати мову ворожнечі в медіа, оцінюючи вирази, які можуть сприяти ненависті або дискримінації.

 Оцінка «Добре»:

Ставиться при значних неточностях у викладі теоретичного матеріалу, але за наявності загального уявлення про предмет вивчення. Студент має базове розуміння медіаграмотності та може визначати основні маніпуляції, стереотипи, пропаганду та мову ворожнечі в медіа, хоча іноді йому бракує точності в аналізі та формулюваннях. Він може застосовувати теоретичні знання на практиці, проте з певними труднощами.

Оцінка «Задовільно»:

Студент має суттєві прогалини в знаннях теоретичного матеріалу. Частково застосовує теоретичні знання на практиці, але результати аналізу непослідовні або неповні. Помітні стилістичні та логічні помилки, які заважають зрозумілості. Він має труднощі з визначенням маніпуляцій, стереотипів, пропаганди та мови ворожнечі в медіа, що ускладнює критичний аналіз медіаконтенту.

Оцінка «Незадовільно»:                                                                                                                           

Студент не засвоїв теоретичний матеріал, має значні помилки в розумінні основних понять. Він не в змозі проаналізувати текст або визначити маніпуляції, стереотипи, пропаганду та мову ворожнечі в медіа. Презентація матеріалу хаотична, непослідовна, містить численні граматичні та стилістичні помилки, що заважають зрозумілості та точності викладу.

1.       Голуб О. П. Медіакомпас: путівник професійного журналіста. Практичний посібник / Інститут масової інформації. Київ: ТОВ “Софія-А”, 2016. 184 с. URL: https://imi.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/Mediakompas.pdf

2.       Іванова Т. Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу: навчальний посібник / за загал. ред. В. Іванова. Київ: Центр вільної преси, 2024. 178 с. URL: https://znayshov.com/FR/30823/942.pdf

3.       Медіаграмотність: Підручник для вчителів / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу/ Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. К.: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. 319 с. URL: https://www.aup.com.ua/uploads/medialiteracy_2017_short.pdf

4.       Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. Київ: Центр вільної преси, 2012.  352 с. URL: https://www.aup.com.ua/uploads/momg.pdf

5.       Посібник із медіаграмотності. Киїів : ГО ««Інтерньюз-Україна», 2021. 32 с. URL: https://internews.ua/opportunity/medialiteracy-manual