Мистецтво інтерв'ю
Section outline
-
-
Курс «Мистецтво інтерв’ю» належить до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, передбачених програмою підготовки спеціалістів за спеціальністю «Журналістика». Мистецтво інтерв’ю тісно пов'язана зі змістом теоретичних дисциплін. Вона залучає студентів до активної взаємодії з журналістами-професіоналами, дає їм змогу не тільки глибше засвоїти знання, а й перевірити свої вміння
Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОП і становить 3 кредити ЄКТС.
Метою курсу «Мистецтво інтерв’ю» є теоретична підготовка й практична спеціалізація студентів, напрацювання досвіду практичного інтерв’ювання як одного з найважливіших видів журналістської діяльності зі збору інформації та форми її подачі. У межах навчальної дисципліни «Мистецтво інтерв’ю» студенти мають ознайомитися із сучасними концепціями інтерв’ю, різновидами питань для інтерв’ювання (відкриті й закриті; питання, яких слід уникати тощо), основами режисури інтерв’ювання; формують уміння й навички, необхідні для підготовки та проведення інтерв’ювання.
Об’єктом вивчення курсу є інтерв’ю як метод одержання інформації для підготовки журналістських творів та інтерв’ю як жанр журналістики.
Завдання навчального курсу:
− ознайомити студентів із інтерв’ю як жанром та методом журналістики;
− формувати комплексні уявлення про технологію підготовки інтерв’ю, проведення (драматургії) та завершення інтерв’ю;
−розвивати навички ставити питання та уміння слухати інтерв’юера;
− аналізувати надані інтерв’юером факти, виявляти невідповідності в його словах, відокремлювати найважливішу інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
− формувати уміння підготовки інтерв’ю для різних видів медіа.
За підсумками вивчення дисципліни студенти будуть знати:
− специфіку інтерв’ю як жанру й методу журналістики,
− методику підготовки до інтерв’ю та методику його проведення;
− технологію підготовки інтерв’ю для різних видів медіа.
Вміти:
− визначати тему інтерв’ю;
− обирати місце для проведення виїзного інтерв’ю;
− правильно добирати запитання для інтерв’ю, відповіді на які розкриватимуть ідею та зміст журналістського твору;
− проводити студійне інтерв’ю та інтерв’ю на виїзді.
-
Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»:
Загальні компетентності:
ЗК3.Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК8. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
Спеціальні (фахові) компетентності:
СК5. Здатність усвідомлювати специфіку інформаційного, аналітичного і художньо-публіцистичного відображення реальної дійсності в журналістських матеріалах різних жанрів.
СК6. Здатність обирати та застосовувати сучасні комунікативні технології та медіакомунікаційні системи.
СК7.Здатність формувати інформаційний контент.
СК8. Здатність використовувати різні методи збору інформації, правильно опрацьовувати фактичний матеріал, об’єктивно інформувати, оперувати засобами створення соціально-дієвих та ефективних журналістських матеріалів.
СК10. Здатність розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням інформації, зокрема в Інтернеті.
СК11. Здатність дотримуватися журналістської етики в професійній діяльності.
СК15. Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.
Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:
РН15. Розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації.
РН20. Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.
-
Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції, практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача. При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуально-диференційовані, особистісно-орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання. При проведенні практичних занять використовуються різні активності: евристичні бесіди, дискусії, ситуативні кейси, розв’язування практичних задач, тренінгові вправи.
На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії та тренінгу розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції. Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, обговорюються більш детально на практичних заняттях у формі міні-дискусій, представлення міні-проєктів, заслуховування та аналізу тематичних доповідей та рефератів, а також шляхом аналізу кейсів та розв’язання ситуативних задач. В процесі практичного заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, логічно викладати матеріал, а також мистецтву самопрезентації та красномовству, пошуку інформації, вибору
теми, складання сценарію відеоматеріалів, збору інформації та написання інформаційних сюжетів, їх презентації та поширення. -
Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками дотримання етичних стандартів у журналістиці в умовах сучасного ринку послуг. Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань із кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, з деяких тем передбачається написання рефератів, знімання міні-проєктів. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.
-
Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою.
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:
- поточний контроль,
- підсумковий контроль у формі заліку.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:
- робота в малих групах спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;
- презентація-виступ перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо;
- кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності.Студенти як відповідальні учасники освітнього процесу дотримуються норм академічної доброчесності, усвідомлюють наслідки її порушення, що визначаються Положенням про академічну доброчесність у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.
Списування під час контрольних заходів та екзаменів заборонені (в т. ч. із використанням мобільних девайсів).
-
Оцінка «Відмінно»:
Теоретична складова: студент відмінно знає теоретичний матеріал, проводить аргументовано доведення основних принципів, демонструє знання, які отримані не лише з опрацювання основної, але й і додаткової літератури; здобувач освіти вдало здійснює аналіз ринку.
Практична складова: студент вміє підібрати тему та написати власний матеріал, вміє самостійно знайти джерела інформації, грамотно та структуровано подають матеріал згідно із етичними засадами та принципами побудови.
Оцінка «Добре»:
Теоретична складова: студент знає теоретичний матеріал, може допускати неточності; вказує основні моменти; демонструє достатні знання, отримані з основної літератури; здобувач освіти здійснює аналіз навчального матеріалу та самостійно робить висновки.
Практична складова: студент самостійно може обрати тему, з можливими незначними помилками, допускає неточності у написанні матеріалів.
Оцінка «Задовільно»:
Теоретична складова: студент знає основи теоретичного матеріалу (на рівні правил, принципів, вимог, обов’язків, відповіді в основному правильні, але студент не здатен провести аналіз матеріалу та зробити висновки.
Практична складова: здобувач освіти вміє обрати тему «за зразком» та/або з допомогою викладача, з допомогою викладача структурує матеріал.
Оцінка «Незадовільно»:
Теоретична складова: студент відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні основних положень.
Практична складова: може з допомогою викладача писати прості матеріали.
-
1. Афанасьева К.О. Інтерв’ю як об’єкт співавторства. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1517
3. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. Львів: ПАІС, 2004. 268 с.
4. Михайлин І.Л. Основи журналістики : [підручник] Михайлин І.Л. 5-е вид. К. : Центр учбової літератури, 2011. 496 с.
5. Титаренко Д., Титаренко О. Дослідницьке інтерв’ю : методичні рекомендації з організації та проведення дослідження. К. : ТОВ «Праймдрук», 2012. 40 с (*оцифровано).
6. Цуріна Е. О. Інтерв’ю у тележурналістиці : навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика». Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021. 28 с (*оцифровано).
7. Приступенко Т. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності ЗМІ: Навчальний посібник. К.: Інститут журналістики, 2004. 375 с. URL: https://textbook.com.ua/zhurnalistika/1473446940
*Усі оцифровані навчальні видання знаходяться в e-бібліотеці Коледжу
URL: https://moodle2.gi.edu.ua/mod/glossary/showentry.php?eid=520
-