Спічрайтинг
Section outline
-
-
Курс «Спічрайтинг» входить до циклу вибіркових дисциплін фахової підготовки студентів. Предметом вивчення дисципліни є теорія і практика підготовки усних публічних виступів для різних сфер діяльності.
Метою курсу є оволодіння практичними навичками з підготовки публічних виступів та презентацій, ознайомлення з етапами підготовки матеріалів публічного виступу для першої особи; формування уміння та навичок написання і виголошення публічних промов, формулювання основ поведінки спікера під час виступу.
Завдання курсу:
- розвинути навички написання текстів;
- оволодіти різними формами монологічної та діалогічної мови, включаючи офіційні виступи та інтерв'ю;
- отримати теоретичні уявлення про маніпулювання поведінкою аудиторії та аналізувати реальних прикладів маніпуляцій у медіа;
- навчитися використовувати спічрайтинг як технологію інтегрованих маркетингових комунікацій;
- практикувати правильне та логічне оформлення власних думок в усній та письмовій формі через публічні виступи та письмові завдання.
-
Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»:
Загальні компетентності:
ЗК3 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
Спеціальні (фахові) компетентності:
СК6 Здатність обирати та застосовувати сучасні комунікативні технології та медіакомунікаційні системи.
СК15 Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.
Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:
РН 7 Застосовувати мовні норми відповідно до стилю мовлення та конкретної мовленнєвої ситуації.
РН 16 Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.
РН 20 Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.
-
Для якісного засвоєння курсу, студенти повинні регулярно і свідомо працювати на лекціях, практичних заняттях, консультаціях та при самостійній роботі, як індивідуально, так і з викладачем. На заняттях використовують проблемні, індивідуально-орієнтовані та особистісно-орієнтовані форми навчання.
Основними методами формування фахових компетентностей у процесі вивчення даної дисципліни є пояснювально-ілюстративні та наочні методи (аналіз прикладів успішних та невдалих промов), інтерактивні методи (дискусії, бесіди, круглий стіл, мозковий штурм, інтерактивні презентації, тестування, інсценування публічних виступів та інтерв'ю) та практичні методи (написання та редагування текстів промов, робота над особистими промовами). Ці методи дають можливість у повному обсязі опанувати навчальний матеріал, закріпити його, сформувати практичні навики та діагностувати якість знань.
-
Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками застосування методів журналістики у сфері засобів масової інформації.
Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, по деяких темах передбачається написання рефератів, міні-проектів. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.
-
Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою.
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:
- поточний контроль,
- підсумковий контроль у формі заліку.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:
- робота в малих групах спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;
- презентація-виступ перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо;
- кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності.
Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, який передбачає перевірку теоретичних знань та практичних навичок, набутих студентами під час курсу. Студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати, синтезувати інформацію, вирішувати завдання та застосовувати отримані знання на практиці.
-
Оцінка «Відмінно»:
Теоретична складова: студент відмінно знає теоретичний матеріал, розуміє основні поняття, методи та принципи спічрайтингу. Він може аналізувати різні стилі та жанри публічних промов, розкривати їх зміст та основні ідеї, досконало розуміє проблематику спічрайтингу, включаючи етичні засади та історію розвитку.
Практична складова: студент вміє створювати та редагувати тексти промов, підбираючи відповідні риторичні прийоми та стилістичні засоби. Він може провести повноцінний аналіз промови, наводить приклади з відомих промов для ілюстрації своїх аргументів, аналізує проблематику та приховані символи у текстах.
Оцінка «Добре»:
Теоретична складова: студент добре знає теоретичний матеріал, хоча може допускати незначні неточності. Студент вказує основні моменти та розрізняє різні стилі і жанри публічних промов, але може не знати деталей, демонструє достатні знання, отримані з основної літератури.
Практична складова: студент може проаналізувати основний зміст промови, визначити її тему та ідею, проаналізувати структуру та проблематику тексту. Він здатний створювати тексти промов, застосовуючи основні риторичні прийоми, хоча іноді може не враховувати важливі деталі.
Оцінка «Задовільно»:
Теоретична складова: студент частково знає основи теоретичного матеріалу, але не завжди може застосувати отримані знання на практиці і провести аналіз. Студент має загальне уявлення про основні поняття і методи, але може не розуміти деталей і тонкощів.
Практична складова: студент не завжди може здійснити детальний аналіз публічного виступу; при створенні текстів промов допускає помилки у використанні риторичних прийомів та організації матеріалу.
Оцінка «Незадовільно»:
Теоретична складова: студент майже не володіє матеріалом, припускається мовних і стилістичних помилок при укладанні відповіді.
Практична складова: студент не здатний аналізувати структуру та риторичні прийоми в текстах, не може створювати тексти промов за рекомендованою схемою та допускає значні помилки в організації матеріалу.
-
1. Левчук І. П. Мистецтво урочистої промови : теоретичний мінімум. Луцьк : Вежа-Друк, 2014. URL: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi79/0059536.pdf
2. Ораторська майстерність та спічрайтинг [Електронний ресурс]/ уклад. О. М. Кузь, Н. О. Коннова, Ю. І. Потоцька Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2021. URL: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi75/0055923.pdf
3. Сидоренко Т. М. Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Спічрайтинг та риторика». Київ: Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, 2021. 100 с. URL: https://surl.li/teaqfp
4. Холод О. М. Спічрайтинг : курс лекцій / Холод О. М. К. : КиМУ, 2011. 137 с. URL: https://surl.li/tyived
5. Хорошевський А. Промови, що змінили світ. Харків : Фоліо, 2019, 362 с. https://surl.li/pkadma
-