Лекція №3

3. Психологічні наслідки впливу масової комунікації

 Однією з актуальних проблем є вивчення психологічних наслідків впливу масової комунікації. Протягом ХХ ст. не існувало єдиної думки про те, наскільки сильним є вплив масової комунікації на свідомість і поведінку людини. Умовно можна виокремити три етапи в розвитку наукових уявлень про зміст і характер цього впливу.

Перший етап (20-30-ті рр. ХХ ст.) – передбачалося, що масова комунікація має величезні можливості для впливу на свідомість і поведінку аудиторії. Вважалося, що медіа-повідомлення однаковою мірою сприймаються людьми і викликають у них схожі реакції. Людина розглядалася як пасивна істота, якій нав’язуються зразки-еталони, за допомогою яких вона оцінює себе та інших, а масова комунікація – як сила, котра здатна викликати як самі величні, так і самі негідні думки, почуття, бажання людей.

Другий етап (середина 40-х – початок 70-х рр. ХХ ст.) – характеризувався відмовою від розуміння масової комунікації як потужного джерела впливу. Дослідження, проведені в цей період, не підтвердили сформульовані раніше припущення про всемогутність масової комунікації та про пасивність аудиторії. Було встановлено, що медіа-повідомлення по-різному впливають на представників аудиторії залежно від їхніх особистісних властивостей і минулого досвіду. На цьому етапі досліджень утвердилася точка зору, відповідно до якої масова комунікація функціонує не ізольовано, а в складному соціальному контексті. Її вплив обмежується й опосередковується дією різноманітних чинників. Третій етап (початок 70-х рр. ХХ ст. і до нашого часу) – відсутній єдиний, прийнятний для всіх науковців теоретичний погляд щодо характеру впливу масової комунікації. Частина дослідників повернулася до уявлень про значні можливості масової комунікації щодо впливу на психіку і поведінку людини. Зокрема, цьому сприяло широке поширення телебачення і фіксація низки ефектів, пов’язаних з його функціонуванням. Інша частина дослідників продовжує дотримуватися точку зору, що будь-який представник аудиторії – це, насамперед, особистість, що самостійно інтерпретує, фільтрує й оцінює інформацію із ЗМК відповідно до власного образу світу, соціального статусу, культурного розвитку, віку, статі тощо.

Отже, на сьогоднішній день переважає точку зору, відповідно до якої масова комунікація здатна впливати на свідомість і поведінку людини, але цей вплив не є абсолютним. Він опосередковується внутрішніми і зовнішніми 16 чинниками, а також тривалістю контакту із ЗМК.

Аналіз психологічних наслідків впливу масової комунікації передбачає врахування змін у поведінці, настановах, знаннях людини. Відтак виділяють поведінкові, настановчі та когнітивні наслідки впливу масової комунікації.

1. Поведінкові наслідки – це здійснення певних дій або зміна поведінки в результаті контакту із ЗМК. Так, людина здійснює певні дії (наприклад, виявляє насильство, купує товар, голосує на виборах або сміється над комедійним епізодом), після заклику або після того, як вона бачить, що хтось поводиться аналогічним чином. Поведінковим наслідкам надають особливого значення прихильники теорії соціального научіння, які вважають, що через спостереження людина засвоює більшість моделей поведінки.

2. Настановчі наслідки – це формування знань, ставлення до тих або інших об’єктів, готовність діяти щодо них певним чином. Незважаючи на те, що настанова містить три компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий), дієвіший вплив на свідомість людини здійснює саме емоційний компонент. Настанови, сформовані ЗМК, іноді мають величезне значення, оскільки впливають не лише на поведінку, а й на світогляд людини. Саме настанови визначають сприймання навколишньої дійсності, а також систему ставлень до світу, до інших людей, до самого себе.

3. Когнітивні наслідки – це зміни, які виникають у знаннях і мисленні людини під впливом ЗМК. До них належать засвоєння нової інформації, аналіз отриманої інформації з позицій минулого досвіду, а також більш приховані когнітивні ефекти (наприклад, обмірковування однієї інформації та ігнорування іншої в результаті нерівномірного висвітлення подій у ЗМК). Важливою проблемою дослідження масової комунікації є визначення емпіричних методів. Поширеними в психології масової комунікації є такі методи, як опитування, спостереження, контент-аналіз медіапродукції, експеримент, тестування. За допомогою цих методів проводяться емпіричні дослідження більш визначених наслідків впливу масової комунікації.