Лекція №4

3. Моделі масової комунікації Г. Лассуелла

1.      Моделі масової комунікації Г. Лассуелла

Як уже зазначалося, масова комунікація – це вид опосередкованого спілкування між людьми. На відміну від міжособистісного спілкування, для якого притаманна безпосередність контактів, масова комунікація може існувати лише завдяки технічним каналам руху повідомлень (газетам, журналам, радіо, телебаченню, звукозапису, відеозапису, Інтернету тощо). З одного боку, це дозволяє розповсюджувати інформацію серед великої аудиторії на колосальні відстані, з іншого боку, це заважає отримувати безпосередній зворотний зв’язок про реакції аудиторії, а також про ефективність впливу на неї. Складність феномена масової комунікації спонукала психологів, соціологів, політологів розглядати її як систему взаємопов’язаних елементів. Узгодженість між цими елементами і забезпечує ефективність масової комунікації. Найбільш популярною системною моделлю масової комунікації є «Комунікативна формула» Г. Лассуелла, розроблена в 1948 р. Відповідно до цієї моделі, визначення масової комунікації стає зрозумілим у міру відповідей на ланцюжок питань: хто говорить – що сповіщає – по якому каналу – кому і з яким ефектом. Отже, «Комунікативна формула» Г. Лассуелла включає п’ять елементів:

комунікатор ↓ зміст повідомлення ↓ засоби комунікації ↓ характеристики аудиторії ↓ зміни аудиторії в результаті комунікації Фактично ця схема відображає зовнішню сторону процесу масової комунікації, розглядаючи комунікацію як суб’єкт-об’єктний процес (комунікатор виступає джерелом впливу, а аудиторія – об’єктом цього впливу).

Проте пізніше, у 1967 р. Г. Лассуелл переробив цю схему, зробивши акцент на рівноправній суб’єкт-суб’єктній взаємодії комунікатора й аудиторії. Він припустив, що їхня спільна діяльність залежить від перспектив і ситуації взаємодії, спрямована на зміну цінностей аудиторії за допомогою різних стратегій, унаслідок чого й виникають різні реакції та ефекти. Модифікована 28 модель Г. Лассуелла розкриває внутрішній зміст масової комунікації і може бути представлена наступним чином:

учасники комунікації ↓ перспективи ↓ ситуація ↓ основні цінності ↓ стратегії ↓ реакції реципієнтів ↓ ефекти

 Обидві моделі масової комунікації не суперечать, а лише взаємно доповнюють одна одну. Проте для зручності дослідження масової комунікації традиційно зводяться до вивчення кожного компоненту зовнішньої схеми комунікативного процесу. Тобто детально вивчаються характеристики комунікатора, які впливають на сприймання інформації; особливості подачі та засвоєння комунікативних повідомлень; характеристики аудиторії, на яку спрямований комунікативний вплив. Окремою проблемою є вивчення ефективності комунікативного процесу.