Силабус

Метою дисципліни є  формування у студентів знань і навичок, необхідних для розуміння психологічних процесів у діяльності журналіста, зокрема механізмів прийняття рішень, спілкування з джерелами інформації та аудиторією, а також розвитку емоційної стійкості в професійній сфері.

Завданням навчальної дисципліни є

-        формування у студентів знань про психологічні процеси, що супроводжують професійну діяльність журналіста;

-        розвиток навичок ефективного спілкування з джерелами інформації та аудиторією;

-        виховання емоційної стійкості та здатності працювати в умовах стресу і тиску;

-        ознайомлення студентів із принципами аналізу психологічного впливу медіа на суспільство;

-        сприяння формуванню та усвідомлення ролі журналіста в інформаційному просторі.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОПП і становить 3 кредити ЄКТС (90 академічних годин).

Передумовою для вивчення освітньої компоненти є результати навчання, сформовані у здобувачів освіти в процесі засвоєння дисципліни «Теорія масової комунікації».

Дисципліна «Психологія журналістики» забезпечує набуття компетентностей, необхідних для подальшої професійної діяльності .

Зміст  навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»

Загальні компетентності:

ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з  різних джерел.

ЗК8. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Спеціальні (фахові) компетентності:

СК15. Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.

Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні результати навчання:

РН 16.  Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових  комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.

РН 20.  Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням  сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.

Основними методами формування фахових компетентностей у процесі вивчення даної дисципліни є: пояснювально-ілюстративний, проектна діяльність, психологічні тренінги, дискусії та дебати, аналіз кейсів (case study), практичні заняття та рольові ігри – моделювання інтерв’ю, пресконференцій та кризових ситуацій для відпрацювання комунікативних і стресостійких навичок.

   ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ 

Політика проведення аудиторних занять

1. Лекції

Лекції спрямовані на ознайомлення студентів з основними теоретичними положеннями дисципліни, їх систематизацію та пояснення складних концепцій.

1.1. Організація лекцій

• Лекції проводяться у вигляді інтерактивних занять із використанням презентацій, відеоматеріалів, кейсів та прикладів із практики.
• Лектор забезпечує структуру викладу, акцентуючи увагу на ключових аспектах теми.
• Передбачається можливість поставити запитання та отримати роз'яснення наприкінці лекції.
• На початку кожної лекції викладач проводить короткий огляд матеріалу попереднього заняття, підкреслюючи його взаємозв’язок із новою темою.

1.2. Участь студентів

• Конспектування основних положень, формулювання запитань до викладача.
• Активна участь в інтерактивних елементах лекції (обговорення, експрес-опитування).

2. Семінарські заняття

Семінари мають на меті закріплення теоретичних знань, розвиток аналітичного мислення та вдосконалення навичок обговорення.

2.1. Організація семінарів

• Структура семінару:

  1. Короткий вступ викладача (до 10 хвилин), де наголошується на ключових аспектах теми.
  2. Обговорення питань, винесених на семінар (до 40 хвилин).
  3. Виконання інтерактивних завдань (аналіз кейсів, дискусії, моделювання ситуацій).
  4. Підсумки заняття (до 10 хвилин): викладач узагальнює результати роботи, надає рекомендації щодо подальшого опрацювання теми.

• Викладач готує набір завдань для кожного семінару: аналіз текстів, обговорення кейсів, робота в групах, підготовка до дискусій.

2.2. Участь студентів

• Попереднє опрацювання теоретичного матеріалу та джерел, зазначених у завданні до семінару.
• Активна участь у обговореннях, демонстрація розуміння матеріалу та вміння застосовувати знання на практиці.
• Виконання письмових завдань (есе, рецензій, аналізів кейсів).

3. Вимоги до студентів під час занять

• Регулярна присутність на лекціях і семінарах.
• Активна участь у семінарах, підготовка завдань відповідно до плану занять.
• Дотримання академічної доброчесності (відсутність плагіату, повага до думки інших студентів).

4. Контроль за відвідуванням і участю

• Викладач веде облік присутності студентів на кожному занятті.
• Активність і якість участі в семінарах враховуються при підсумковому оцінюванні.

5. Інтерактивні методи навчання

• Обговорення реальних прикладів і ситуацій із журналістської практики.
• Використання платформ для онлайн-опитувань (наприклад, Mentimeter, Kahoot) для залучення студентів до лекцій.
• Проведення групових дискусій та дебатів під час семінарів.

Мета самостійної роботи - розвиток навичок самостійного опрацювання матеріалу, аналітичного мислення, пошуку та критичної оцінки інформації.

Формування вмінь практичного застосування теоретичних знань, отриманих під час аудиторних занять.

Самостійна робота передбачає різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються у фасилітаційному супроводі викладача, тобто без його безпосередньої участі в позааудиторний час.

Види самостійної роботи: 

-        самостійна робота в аудиторії під керівництвом викладача у вигляді запланованих консультацій;

-        самостійна поза аудиторна робота студентів над виконанням  завдань навчального і творчого характеру (у тому числі  домашніх) з використанням електронних ресурсів);

• -        підготовка до різних видів контролю; 
• -        самостійний пошук і аналіз додаткової інформації за темами;
• -        виконання тематичних досліджень або мініпроєктів за обраною темою;
• -        підготовка до публічних виступів або презентацій;
• -        написання есе, рецензій або аналізу текстів із застосуванням психологічних технік;
• -        виконання практичних завдань із аналізу конкретних кейсів або ситуацій (наприклад, виявлення маніпуляцій у медіа);
• -        участь в онлайн-дискусіях, форумах чи вебінарах, пов’язаних із тематикою курсу;
• -        розробка сценаріїв тренінгів, рольових ігор або інформаційних кампаній;

 Вимоги до результатів самостійної роботи:

• -        Глибоке розуміння та чітке викладення матеріалу.
• -        Використання додаткових джерел інформації (наукових статей, підручників, онлайн-матеріалів).
• -        Аналіз отриманих даних із вмінням застосовувати їх у практичних ситуаціях.
• -        Оригінальність роботи (уникнення плагіату).

Форми перевірки та контролю (розширені): Контроль самостійної  роботи здобувача освіти  є складовою частиною  поточного контролю та може проводитись у формі усного опитування тестового, або письмового контролю.

• -        Перевірка виконаних завдань у вигляді презентацій, письмових або усних звітів.
• -        Виконання інтерактивних тестів (онлайн або офлайн).
• -        Оцінювання участі в обговореннях на семінарах чи тренінгах.
• -        Надання студентами портфоліо виконаних завдань наприкінці модуля або семестру.
• -        Захист мініпроєктів, виконаних у межах самостійної роботи.

 Фасилітаційна роль викладача:

• 1.    Організація консультацій за графіком, доступних для обговорення складних моментів.
• 2.    Надання студентам переліку рекомендованих джерел та завдань.
• 3.    Створення середовища для колективної роботи, наприклад, онлайн-груп або робочих чатів.

Відвідування занять є обов’язковим. Пропущені заняття та незадовільні оцінки, отримані при поточному контролі знань, повинні бути бути перездані  до початку заліково-екзаменаційної сесії.

До складання екзамену студент допускається за умови відсутності негативних оцінок за результатами рубіжного контролю (атестації).

Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю у формі іспиту (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. Перескладання незадовільних оцінок та пропущених занять здійснюється відповідно до графіку консультацій викладача. 

1.              Виноградова С. М. Психологія масової комунікації ULR: https://surl.li/cfgytw

2.              Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання: пер. з фр. – К., Основи,1994.

3.              Дрозденко, К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч.посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004, 304 с.

4.              Захарченко А. Інтернет-медіа: інтерактивний навчальний посібник для курсу «Підтримка сайту» для студентів відділення «Видавнича справа та редагування». - Тернопіль, «Крок». - 2014. - 198 с. 4. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості / В. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2008, 268 с.

5.              Загальна психологія: [підруч.] / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К. : Либідь, 2005, 464 с

6.              Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2007, 256 с.

7.              Лизанчук В. Психологія мас-медіа : підручник / Василь Лизанчук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 420 с.URL: https://surl.li/zpjvdb

8.              Мясоїд П.А. Задачі з курсу загальної сихології: Навч. посіб, - К.: Вища школа, 1998, 184 с

9.              Олешко В. Ф. Психологія журналістики. ULR: https://surl.li/vkalwa

10.          Романець В. Психологія творчості. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2007.  256 с.