СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

Курс «Риторика» належить до освітніх компонент за вибором здобувача освіти, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки фахівців за спеціальністю «Журналістика».

Предметом вивчення освітньої компоненти є якісне публічне мовлення у професійній діяльності.

Необхідною умовою підготовки журналіста є формування навичок  публічного мовлення, відчуття краси і сили слова, його значущості у спілкуванні. На сьогодні сфера роботи журналістів значно розширилася. Крім усних та письмових видів контенту, постають нові, специфічні жанри журналістської практики, зумовлені потребами індустріалізації суспільства та широтою інформаційного простору, в якому має працювати журналіст.
Ораторські навички знадобляться для ведення комунікативних диспутів та висловлювання думок комунікантів різних напрямів, де на плечі журналіста лягає повна відповідальність за подачу контента.

Метою даного курсу є:
− надати студентам вичерпні теоретичні знання з даного предмету;
− розвинути наявні навички публічного мовлення;
− викликати у студентів щире бажання займатися самовдосконаленням у напрямі формування власних риторичних умінь та навичок.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
− історію риторики від найдавніших часів до сьогодення;
− теорію красномовства, що дасть змогу осягнути риторичні закони, стратегії і тактики ораторської діяльності;
− специфіку практичної риторики;
− особливості техніки риторики, що сприятиме вмінню акцентувати увагу на принципах і механізмах правильного дихання, зорового контакту, жестів та емоцій;
уміти:
− правильно й логічно викладати думки;
− аргументовано відстоювати свою позицію та власне бачення комунікативних проблем;
− формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення;
− виголошувати різні види промов, вести дискусію, бесіду, нараду, телефонну розмову тощо;
− вдало послуговуватися вербальними і невербальними засобами комунікації;
− ефективно аналізувати та налагоджувати контакт з аудиторією, слухачами;
− сформувати та постійно вдосконалювати власний ораторський стиль.

Курс складається з двох частин: у першій представлені теоретичні засади ораторського мистецтва; у другій подано роботу над публічним виступом.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОПП і становить 3 кредити ЄКТС (90 академічних годин).

Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначені освітньо професійною програмою «Журналістика»:

Загальні компетентності:
ЗК3 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 4 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

Спеціальні (фахові) компетентності:
СК2 Здатність дотримуватися мовних норм сучасної української літературної мови, вміння виявляти закономірності функціонування української мови як державної.

Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:
РН7 Застосовувати мовні норми відповідно до стилю мовлення та конкретної мовленнєвої ситуації.
РН16 Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва

Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції та практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача.
При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуальнодиференційовані, особистісно- орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання.
При проведенні практичних занять використовуються активні форми їх проведення: евристичні бесіди, дискусії, ділові  гри, ситуативні кейси, виконання практичних завдань і, звичайно, дискусії.
На лекціях у формі дискусії розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції.
Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, обговорюються більш детально на практичних заняттях у формі міні-дискусій, представлення міні-проектів, заслуховування та аналізу тематичних доповідей та рефератів, а також шляхом виконання практичних завдань.
У процесі практичного заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, логічно викладати матеріал, підбирати докази у підтвердження своїх думок, публічно виступати.

Самостійна робота полягає в опрацюванні теоретичних навчальних матеріалів та виконанні практичних завдань із кожної теми. Крім того, із деяких тем передбачається написання рефератів, підготовка презентацій, створення авторських міні-проєктів. 

Контроль виконання завдань самостійної роботи є складовою поточного та підсумкового контролю.

Співвідношення між аудиторними годинами та годинами на самостійну роботу може бути змінене у Робочій програмі навчальної дисципліни відповідно до Робочого навчального плану.

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:
- поточний контроль у формі усного опитування, експрес-опитування, термінологічного диктанту, виконання ситуаційних завдань; поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання практичних завдань;
- підсумковий контроль відбувається у формі заліку.

Політика щодо академічної доброчесності: очікується, що роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування (в т.ч. із використанням мобільних девайсів), втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. 

Студенти як відповідальні учасники освітнього процесу дотримуються норм академічної доброчесності, усвідомлюють наслідки її порушення, що визначаються Положенням про академічну доброчесність у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

Списування під час контрольних заходів заборонені (в т. ч. із використанням мобільних девайсів).

Оцінка «Відмінно»:
Теоретична складова: студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал в повному обсязі, аргументовано відповідає на питання, логічно мислить і будує відповіді, демонструє глибокі знання з навчальної дисципліни, які отримані не лише з опрацювання основної, але й і додаткової літератури.
Практична складова: студент вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок (побудови та відпрацювання публічного виступу), вміє аргументовано доводити правильність свого рішення.

Оцінка «Добре»:
Теоретична складова: студент добре засвоїв теоретичний матеріал, аргументовано викладає його, хоча може допускати незначні неточності; здобувач освіти здійснює аналіз навчального матеріалу та самостійно робить висновки.
Практична складова: студент вміє виконувати практичні завдання достатнього рівня, з можливими незначними помилками, коментує роботу, посилаючись на відповідні теоретичні положення; має практичні навички (побудови та відпрацювання публічного виступу), але вони сформовані недостатньо, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, хоча припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при виконанні практичних завдань.

Оцінка «Задовільно»:
Теоретична складова: студент в основному опанував теоретичне підґрунтя курсу, орієнтується у першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає на додаткові питання, плутає поняття, не має стабільних знань.
Практична складова: здобувач освіти вміє виконувати практичні завдання «за зразком» та/або з допомогою викладача, використовуючи лише елементарні прийоми роботи, але виконуючи завдання практичного характеру, виявляє неточність у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов'язувати їх із майбутньою професією.

Оцінка «Незадовільно»:
Теоретична складова: студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення.
Практична складова: практичні навички студента не сформовані, навчальні завдання не виконані, студент не володіє навичками професійної діяльності.

Відвідування занять є обов’язковим. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, відрядження, участь у науково-дослідницьких заходах) навчання може відбуватись в онлайн форматі за погодженням із керівником курсу. Пропущені заняття та незадовільні оцінки (поточний контроль, підсумковий контроль) повинні бути відпрацьовані згідно графіку консультацій викладача.

Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю у формі заліку (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. 

Перескладання незадовільних оцінок здійснюється відповідно до Положення про порядок ліквідації академічних заборгованостей здобувачами освіти.

1. Кацавець Р.С. Ораторське мистецтво : підручник. Вид. 3-тє, допов. Київ: Алерта, 2021. 250 с. (оцифроване видання*).
2. Левчук І. П. Мистецтво урочистої промови: теоретичний мінімум / Ірина Петрівна Левчук. Луцьк : Вежа-Друк, 2014. 24 с. URL: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi79/0059536.pdf
3. Риторика: навч. посіб. / авт.-упор. В. А. Нищета. Київ : Центр учбової літератури, 2021. 220 с. (оцифроване видання*).
4. Риторика : навч.-метод. посібник / укл. Лариса Мафтин. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 344с. URL: https://fpk.in.ua/images/biblioteka/2FMB_Pravo/Rytoryka-2020.pdf
5. Риторичний практикум / за заг. ред. З. Куньч. Львів : Львівська політехніка, 2018. 212 с. 

*Усі оцифровані навчальні видання знаходяться в е-бібліотеці Коледжу
URL:
https://moodle2.gi.edu.ua/mod/glossary/view.php?id=5250&mode=letter&hook=%D0%A0&sortkey=&sortorder=