СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

Метою курсу «Соціологія масової комунікації» є ознайомлення студентів із основними принципами та методами проведення соціологічних досліджень у сфері сучасних масовокомунікаційних процесів, а також з методиками аналізу та обробки отриманих даних. Особливий акцент робиться на засвоєнні таких ключових понять, як мета, обсяг, принципи та сутність соціологічного дослідження. Студенти повинні чітко усвідомлювати, як формуються соціологічні запити у сфері масової комунікації та яким чином вони наповнюються змістовними аспектами.

Головна мета курсу визначає його завдання: формування у студентів знань, умінь і навичок, необхідних для проведення соціологічних досліджень, аналізу їхніх результатів та врахування цих даних у редакторській практиці.

Предметом вивчення дисципліни є знання про структуру, функціонування та реальні особливості масовокомунікаційних процесів, а також методики соціологічного аналізу їхньої діяльності.

Об’єктом курсу «Соціологія масової комунікації» є дослідження засобів масової комунікації, зокрема їхнього впливу на індивідуальну та масову свідомість через використання технологій психологічного впливу та маніпулятивних технік.

Предмет дисципліни включає розробку методик роботи з контентом у сфері масової комунікації, враховуючи як кількісні, так і якісні підходи до його аналізу. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОПП і становить 3 кредити ЄКТС (90 академічних годин).

Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»:

Загальні компетентності:

ЗК3.Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 

ЗК7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Спеціальні (фахові) компетентності:

СК6. Здатність обирати та застосовувати сучасні комунікативні технології та медіакомунікаційні системи. 

СК8. Здатність використовувати різні методи збору інформації, правильно опрацьовувати фактичний матеріал, об’єктивно інформувати, оперувати засобами створення соціально-дієвих та ефективних журналістських матеріалів. 

Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:

РН15. Розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації. 

РН16. Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.

Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції, семінарські та практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача.
При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуальнодиференційовані, особистісно орієнтовані форми проведення занять та технології компетентісного навчання.
При проведенні практичних занять використовуються активні форми їх проведення: евристичні бесіди, дискусії, ділові ігри, ситуативні кейси, розв’язування практичних задач. На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції.
Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, обговорюються більш детально на практичних (семінарських) заняттях у формі міні-дискусій, представлення міні-проектів, заслуховування та аналізу тематичних доповідей та рефератів, а також шляхом розв’язування практичних задач.
У процесі практичного (семінарського) заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, логічно викладати матеріал, підбирати докази у підтвердження своїх думок, вчаться публічно виступати.

Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками.
Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, по деяких темах передбачається написання рефератів, міні-проєктів. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.

Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою.

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:

- поточний контроль,

- підсумковий контроль у формі заліку.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:

- робота в малих групах спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;

- презентація-виступ перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо;

- кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності. 

Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, який передбачає перевірку теоретичних знань та практичних навичок, набутих студентами під час курсу. Студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати, синтезувати інформацію, вирішувати завдання та застосовувати отримані знання на практиці.

Оцінка «Відмінно»:

Теоретична складова: студент демонструє глибоке розуміння теоретичного матеріалу, впевнено обґрунтовує основні принципи соціології масової комунікації, детально аналізує ключові концепції, пов’язані з комунікативними процесами, і використовує знання, отримані як із основної, так і з додаткової літератури. Здобувач освіти проводить комплексний аналіз комунікаційних процесів, використовуючи соціологічні методи.

Практична складова: студент вміє самостійно визначати актуальну тему дослідження, збирати й аналізувати дані за допомогою соціологічних методів (опитування, контент-аналіз тощо), чітко й логічно структурувати результати дослідження відповідно до наукових стандартів.

Оцінка «Добре»:

Теоретична складова: студент демонструє впевнене знання теоретичного матеріалу з окремими неточностями, висвітлює основні аспекти дисципліни, аналізує ключові теми на достатньому рівні, спираючись на базову літературу. Висновки робляться самостійно, але можуть бути частково спрощеними.

Практична складова: студент здатен самостійно обрати тему дослідження та виконати основні етапи аналізу, допускаючи дрібні недоліки в підборі методів чи структуризації результатів.

Оцінка «Задовільно»:

Теоретична складова: студент має поверхове уявлення про основи соціології масової комунікації, розуміє базові терміни та принципи, однак не може здійснити глибокий аналіз матеріалу чи сформулювати самостійні висновки.

Практична складова: здобувач освіти може обрати тему дослідження за зразком або за допомогою викладача, частково розуміє процедуру збору й аналізу даних, але потребує постійного супроводу у виконанні завдань.

Оцінка «Незадовільно»:

Теоретична складова: студент демонструє мінімальні знання теоретичного матеріалу, обмежуючись поверховим відтворенням базових понять без розуміння їхньої сутності.

Практична складова: здобувач освіти здатен виконати лише елементарні завдання з підтримкою викладача, не може самостійно застосувати соціологічні методи чи оформити результати роботи. 

1. Горпинич О., Архипова А. Соціологія масових комунікацій та медіапланування: навчальний посібник. Київ: Державний університет телекомунікацій, 2018. 255 с.  URL:  https://duikt.edu.ua/uploads/l_1633_68263693.pdf 

2. Соціологія масової комунікації : навч.-метод. посібник для підготовки здобувачів вищої освіти галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 054 «Соціологія» / уклад.: О. О. Каретна, М. А. Яценко ; Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2024. 84 с. URL:  https://doi.org/10.32837/11300.27401 

3. Соціологія масової комунікації: тези лекцій і навчально-методичний комплекс. Електронний навчально-методичний посібник. Укладач: проф. Марʼян Житарюк. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2024. 116 с.

4. Чудовська Ірина. Соціологія масових комунікацій: Навч. посіб.. Київ : 2021. 235 с. URL:  http://socsoc.univ.kiev.ua/sites/default/ files/newsfiles/chudovska_mass_communication.pdf 

5. Яремчук С. С. Соціологія масової комунікації : навч. Посібник. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. 248 с.