Сторітелінг
Схема розділу
-
-
Курс «Сторітелінг» входить до циклу вибіркових дисциплін фахової підготовки студентів. Предметом вивчення дисципліни є теорія і практика підготовки усних публічних виступів для різних сфер діяльності.
Метою курсу є формування у студентів уявлення про сторітелінг як сучасну комунікативну технологію в медіа середовищі, ефективний засіб інформування потенційної аудиторії та здатності ефективно використовувати дану технологію у професійній діяльності та особистому комунікативному просторі.
Завдання курсу:
- формування знань про сторітелінг як сучасну комунікативну технологію;
- опанування методів та прийомів сторітелінгу;
- усвідомлення контекстних особливостей використання сторітелінгу у сучасному медіа середовищі;
- з’ясування особливостей сторітелінгу як засобу інформування потенційної аудиторії;
- визначення характеристик сторітелінгу як засобу створення іміджу журналіста;
- формування здатності до аналізу різноманітних практик сторітелінгу у медіа просторі.
-
Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»:
Загальні компетентності:
ЗК3 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
Спеціальні (фахові) компетентності:
СК6 Здатність обирати та застосовувати сучасні комунікативні технології та медіакомунікаційні системи.
СК15 Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.
Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:
РН 7 Застосовувати мовні норми відповідно до стилю мовлення та конкретної мовленнєвої ситуації.
РН 16 Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.
РН 20 Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.
-
Для якісного засвоєння курсу, студенти повинні регулярно і свідомо працювати на лекціях, практичних заняттях, консультаціях та при самостійній роботі, як індивідуально, так і з викладачем. На заняттях використовують проблемні, індивідуально-орієнтовані та особистісно-орієнтовані форми навчання.
Основними методами формування фахових компетентностей у процесі вивчення даної дисципліни є пояснювально-ілюстративні та наочні, інтерактивні (лекція, бесіда, дискусія, спостереження, ділова гра, аналіз фактів, мозковий штурм) та практичні (презентації, проведення самоаналізу результатів, колективне обговорення презентацій). Ці методи дають можливість у повному обсязі опанувати навчальний матеріал, закріпити його, сформувати практичні навики та діагностувати якість знань.
-
Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками застосування методів журналістики у сфері засобів масової інформації.
Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань з кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, по деяких темах передбачається написання рефератів, міні-проектів. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.
-
Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою.
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:
- поточний контроль,
- підсумковий контроль у формі заліку.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є:
- робота в малих групах спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу;
- презентація-виступ перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо;
- кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності.
Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, який передбачає перевірку теоретичних знань та практичних навичок, набутих студентами під час курсу. Студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати, синтезувати інформацію, вирішувати завдання та застосовувати отримані знання на практиці.
-
Оцінка «Відмінно»:
Теоретична складова: студент відмінно знає теоретичний матеріал, розуміє основні поняття, методи та принципи сторітелінгу. Він може аналізувати різні стилі та жанри історій, розкривати їх зміст та основні ідеї, досконало розуміє проблематику сторітелінгу, включаючи етичні засади та історію розвитку.
Практична складова: студент вміє створювати та редагувати тексти історій, підбираючи відповідні риторичні прийоми та стилістичні засоби. Він може провести повноцінний аналіз історії, наводить приклади з відомих історій для ілюстрації своїх аргументів, аналізує проблематику та приховані символи у текстах, створює переконливі та емоційно насичені історії, які відповідають заданій тематиці та жанру.
Оцінка «Добре»:
Теоретична складова: студент добре знає теоретичний матеріал, хоча може допускати незначні неточності. Студент вказує основні моменти та розрізняє різні стилі та жанри історій, але може не знати деталей. Демонструє достатні знання.
Практична складова: студент може проаналізувати основний зміст історії, визначити її тему та ідею, проаналізувати структуру та проблематику тексту. Він здатний створювати тексти історій, застосовуючи основні риторичні прийоми, хоча іноді може не враховувати важливі деталі.
Оцінка «Задовільно»:
Теоретична складова: студент частково знає основи теоретичного матеріалу, але не завжди може застосувати отримані знання на практиці і провести аналіз. Студент має загальне уявлення про основні поняття і методи сторітелінгу, але може не розуміти деталей і тонкощів.
Практична складова: студент не завжди може здійснити детальний аналіз історії; при створенні текстів історій допускає помилки у використанні риторичних прийомів та організації матеріалу.
Оцінка «Незадовільно»:
Теоретична складова: студент майже не володіє матеріалом, припускається мовних і стилістичних помилок при укладанні відповіді.
Практична складова: студент не здатний аналізувати структуру та елементи історії, не може створювати власні історії за рекомендованою схемою та допускає значні помилки в організації матеріалу.
-
1. Василик Л. Трансмедійний сторітелінг. Підручник з крос-медіа / видав.: Іоанна Нарчіса Крецу, Міхаіл Гузун, Любов Василик. Румунія. 2015. 142 с. URL: https://surl.li/ddwwkw
2. Марк Лівін. Сторітелінг для очей, вух і серця.К. : Наш Формат,, 2020. 184 с. URL: https://surl.li/hidsdl.
3.Холл К. Сторітелінг, який не залишає байдужим. Київ: yakaboo publishing, 2020. : 240 с. URL: https://surl.li/jmwfiy.
-