Психологія журналістики

Масова комунікація виконує ряд важливих функцій. Традиційно виділяють соціальні та соціально-психологічні функції масової комунікації. Основна різниця між ними полягає в тому, що соціальні функції ґрунтуються на об’єктивних потребах суспільства як цілісної системи, а соціально-психологічні функції – на суб’єктивних потребах членів цього суспільства. Адекватне врахування соціально-психологічних функцій є необхідною передумовою для реалізації масовою комунікацією своїх соціальних функцій. Соціальні функції масової комунікації розглядають на двох рівнях: на рівні соціуму і на рівні індивіда. Соціальні функції на рівні соціуму забезпечують ефективне функціонування суспільства, соціальні функції на рівні індивіда – соціальну (у тому числі комунікативну) поведінку окремих членів суспільства. Соціальні функції на рівні соціуму (або соціально-орієнтовані функції):

1. Інформаційна функція – збір і поширення знань про події й умови життя в суспільстві, а також інформаційне забезпечення інноваційних процесів.

 2. Функція поширення культури – передача культурної спадщини людства, інформування про нові культурні напрямки, підтримка спільності соціальних цінностей.

3. Гедоністична функція – створення можливостей для відпочинку і розваг, зниження соціальної напруженості.

4. Функція організації поведінки – формування, припинення або зміна певної дії або поведінки аудиторії; організація кампаній у політиці, економіці, соціальній сфері.

5. Функція соціального зв’язку – посилення, підтримка або послаблення зв’язків між різними соціальними групами, між комунікатором і аудиторією; формування громадської думки, суспільної згоди за допомогою коментування та інтерпретації подій, підтримки існуючих норм і владних відносин.

 Крім зазначених, до соціально-орієнтованих функцій відносяться функція соціального контролю, ідейно-виховна функція, функція реалізація активності членів суспільства. Перераховані вище функції тісно переплетені одна з одною і забезпечують функцію соціального управління суспільством. Соціальні функції на рівні індивіда (або індивідуально-орієнтовані функції):

1. Пізнавальна функція – масова комунікація забезпечує пошук інформації про події й умови життя як безпосереднього оточення, так і суспільства в цілому, задоволення пізнавальних інтересів та допитливості, процес навчання і самоосвіти.

2. Функція особистісної ідентифікації – масова комунікація забезпечує підкріплення індивідуальних цінностей, отримання знань про моделі поведінки в суспільстві; пов’язана з потребами в ідентифікації з цінностями інших людей і в досягненні розуміння самого себе.

3. Функція інтеграції і соціального спілкування – масова комунікація створює підґрунтя для діалогу, соціального спілкування, допомагає в розумінні інших людей та реалізації соціальних ролей.

4. Гедоністична функція – масова комунікація забезпечує задоволення потреб у розвагах, у заповненні вільного часу.

Перераховані вище функції (як соціально-орієнтовані, так і індивідуально-орієнтовані) сприяють вирішенню соціально-значущих проблем, забезпечують функціонування суспільної системи як єдиного цілого, впливають на адекватність поведінки окремих її членів.

Поряд із соціальними функціями, виділяють також соціальнопсихологічні функції масової комунікації. Відомою в науковій літературі є класифікація соціально-психологічних функцій масової комунікації, розроблена співробітниками Московського державного університету (Г. Андреєва, Н. Богомолова та ін.). В основу цієї класифікації покладено систему ставлень індивіда до суспільства, до групи, до іншого індивіда, до самого себе. Відповідно до окремих аспектів цієї системи ставлень, було виділено наступні соціально-психологічні функції масової комунікації (Таблиця 2).

 Таблиця 2 Соціально-психологічні функції масової комунікації

 Перераховані соціально-психологічні функції масової комунікації ґрунтуються на певних соціально-психологічних потребах окремих індивідів як членів суспільства. Розглянемо кожну з цих функцій більш докладно.

 1. Функція соціального орієнтування – масова комунікація забезпечує засвоєння соціального досвіду і участь людини в утворенні громадської думки. Ця функція стимулює соціальну активність людини як у напрямку формування уявлень про світ, так і в напрямку вироблення стратегій поведінки в цьому світі. Ця функція ґрунтується на двох потребах людини: потреба в інформації для належного орієнтування в світі соціальних явищ і потреба бути причетним до життя суспільства, брати участь в інформаційних процесах суспільства.

2. Функція афіліації – масова комунікація створює практично необмежені можливості для вибору різноманітних референтних груп. Вибір референтних груп здійснюється відповідно до поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій людини. Ця функція забезпечується шляхом надання інформації про різні групи та їхні характеристики і ґрунтується на потребі людини відчувати причетність до одних груп та відмежування від інших груп. Задоволення цієї потреби підвищує в людини почуття власної захищеності, впевненість у своїх силах.

3. Функція контакту – масова комунікація стимулює контакти між людьми (навіть між тими, хто незнайомий один з одним), а також між комунікатором і аудиторією (через відстрочений зворотний зв’язок у формі листів, відгуків тощо). Ця функція ґрунтується на потребі людини у встановленні контактів з іншою людиною для самовираження і порівняння своїх поглядів з поглядами інших людей. Так, однією з важливих причин звернення людей до різних ЗМК є бажання отримати через них таку інформацію, яку можна було б обговорити зі знайомими. Крім того, ця функція може виявитися значущою для людей з особливими потребами, які з тих або інших причин відчувають нестачу спілкування в повсякденному житті. У цьому випадку масова комунікація виконує для них свого роду компенсаторну роль.

 4. Функція самоствердження – масова комунікація сприяє знаходженню людиною прямої або непрямої підтримки тих або інших цінностей, поглядів, норм, які властиві або самій людині, або її референтним групам. Ця функція ґрунтується на потребі в соціальному визнанні, задоволення якої призводить до 15 розвитку здорового почуття власної гідності. Дана функція пов’язана також із задоволенням потреб людини в самопізнанні й самореалізації. Запропонований перелік як соціальних, так і соціально-психологічних функцій масової комунікації є досить умовним, оскільки в реальній дійсності вони є тісно переплетеними.

Поряд із тим, виділення їхніх різних аспектів сприяє кращому усвідомленню сутності та конкретного змісту цих функцій, що є важливим для наукового аналізу масової комунікації і вироблення практичних рекомендацій щодо підвищення її ефективності.