Психологія журналістики

Концепція психологічного захисту завжди була дуже актуальною темою і цінним внеском у розвиток теорії психоаналізу. Відомі вчені, такі як :                                 

 Р.М. Грановська,Фрейд З., Роджерс К., Р.Плутчик, Дж.Келлерман та інші спостерігали за таким феноменом та науковим відкриттям як психологічні захисні механізми особистості та уважно вивчали його у різних проявах ,що становило складний і довготривалий процес.

         Захисні механізми різняться і є індивідуальними процесами кожної людини, та окрім цього погано піддаються рефлексії. Хотілося б також зазначити , що захисні механізми не існують тільки по одному на кожну людину, у однієї людини їх може бути п’ять ,у іншої – два і т.д.

      За допомогою захисних механізмів людина оберігає свою психіку від травм, що можуть причинити їй реальні життєві ситуації , які здатні зруйнувати Я-концепцію особистості.

      У людини такі механізми виникають, розвиваються і змінюються протягом всього життя. При чому існують як спеціальні засоби соціально – психологічної адаптації і тому не можливо вивчати це явище самостійно і поверхнево, потрібно заглиблюватися у всі його нюанси.

1.1. Види психологічних захистів.

      Захисні  механізми – підсвідома стратегія , яка захищає розум від відчуття неспокою. Захисні механізми у якійсь мірі викривлюють реальність, для того, щоб  людина мала змогу краще справитися з певною ситуацією,як зазначається у довіднику з психології[1].

       У Грановської[2] ж ,в ситуаціях, коли інтенсивність потреби наростає, а умови її задоволення відсутні, поведінка регулюється за допомогою механізмів психологічного захисту .

       Ф.В.Бассін [3] визначає психологічний захист як абсолютно нормальний механізм , спрямований на попередження розладів поведінки не тільки в рамках конфліктів між свідомістю і несвідомим, але й між різними емоційно - забарвленими установками. Ця психологічна активність реалізується в формі специфічних прийомів і переробки інформації, яка уберігає людину від сорому, втрати самоповаги і умовах мотиваційного конфлікту.

      Е.А.Костандов [4] запропонував переконливе уявлення фізіологічного компонента психологічного захисту. Негативні емоційні переживання формують стійкий рефлекторний зв'язок у корі головного мозку. Цей зв'язок у свою чергу підвищує поріг чутливості і тим самим гальмує сигнали, пов’язані з подіями, які визивають переживання і перешкоджають їх усвідомленню.

       З.Фрейд [5]визначав захисні механізми его як свідому стратегію, яку використовує індивід для захисту від відкритого вираження імпульсів ід і зустрічного натиску зі сторони суперего.

       К.Роджерс [6] вважає психологічний захист – системою процесів і механізмів, які націлені на збереження уже одноразово досягнутого(або на відновлення втраченого) позитивного стану суб’єкта.

      Захисні механізми це поняття глибинної психології, яке позначає несвідомий психічний процес, спрямований на мінімізацію негативних

переживань. Як зазначається у «Вікіпедії» [7] - захисні механізми лежать в основі процесів опірності.

      Якщо підсумувати все вище згадане, то можна зробити висновок, що захисні механізми особистості – це, в першу чергу, процес і стратегія, яка                                                                                                                                     направлена на захист особистості від відчуття неспокою, сорому, жалю у певній ситуації.

           Термін «захисний механізм» був вперше впроваджений Зігмундом Фрейдом у 1894 році у роботі «Захисні нейропсихози» і був використаний у ряді його робіт для опису боротьби «Я» проти афектів і хворобливих думок. Спочатку Фрейд мав на увазі тільки витіснення, але у 1926 році, у додатку до роботи « Гальмування, симптоми, тривожність» , він повертається до попереднього поняття захисту, стверджуючи, що його застосування має переваги : «Оскільки ми застосовуємо його для загального позначення всіх технік, які «Я» використовує у конфлікті і які можуть призвести до неврозу, залишаючи слово витіснення для окремого засобу захисту, краще всього вивченому нами на попередньому етапі наших досліджень».

           Пізніше цей термін був розглянутий іншими психоаналітиками, але в першу чергу дочкою Фрейда і грамотним вченим – Анною Фрейд.

           На даному етапі це поняття увійшло у практику більшості психотерапевтів, незалежно від напрямку психології, якого вони дотримуються.

          Функціональна направленість і мета психологічного захисту полягає у послабленні внутрішньо – особистісного конфлікту (напруги або неспокою) обумовленого протиріччями між інстинктивними імпульсами несвідомого і засвоєними викликами зовнішнього середовища, які виникли у результаті соціальної взаємодії. Послаблюючи цей конфлікт, захист регулює поведінку людини, підвищуючи її пристосовуваність і врівноважуючи психіку. 

Різновиди захисних механізмів у теоріях  вчених

  Неможливо було б розглядати теорії вчених щодо психологічних захисних механізмів, не знаючи і не вивчаючи самих мотивів механізмів захисту, звідки вони з’явилися  і чому. Мотиви захисту змістовно представлені у роботі Анни Фрейд « Психологія «Я» і захисні механізми» [8]. Автор зазначає, що мотиви щодо психологічного захисту з’являються у протесті «Зверх-Я» з нашими бажаннями, які мають бути задоволені через «Я» , але виникає конфлікт у якому і демонструються ці захисні механізми. «Я» не протестує, а «Зверх-Я» протестує і «Я» підкорюється вищому творінню і слухняно вступає у боротьбу інстинктивного імпульсу зі всіма наслідками такої боротьби. Саме цікаве у цій боротьбі, що навіть «Я» не вважає імпульс, з яким він бореться небезпечним.

         Мотиви, які провокують захисні механізми не є мотивами «Я» з самого початку та інстинкт розглядається як ворожий тому, що «Зверх-Я» заперечує його вдоволення і якщо він досягне своєї мети, то знову ж таки з’явиться конфлікт між «Я» і «Зверх-Я» . І таким чином, «Зверх-Я» розглядається як грізна сила, яка все інтригує і заважає знайти компроміс або взаєморозуміння з власними інстинктами.

          Але якщо розглядати «Зверх -Я» зі зменшенням його сили, або як вважають інші з цілковитим його знищенням, то це допоможе послабити психологічний конфлікт , полегшити стан «Я» і знайти компроміс , уникаючи конфлікту як руйнівної сили.

          Також слід зауважити, що «Зверх-Я» може бути дуже вимогливим і його не можливо контролювати, але все ж таки можна  послабити цей конфлікт, не даючи надмірну волю емоціям.

          Можна зробити висновок, що мотиви прояву захисних механізмів зароджуються у конфлікті між «Я» і «Зверх-Я» , і у цьому конфлікті «Зверх-Я» зацікавлене заперечити вдоволення бажань, а «Я» просто не може не підкоритися той силі, тому творінню, що існує вище нього.

Взагалі, Анна Фрейд [8] має дуже розширене уявлення щодо концепції психологічного захисту особистості, адже видатна вчена продовжила справу свого батька З.Фрейда , розділила механізми психологічного захисту на групи і виділила серед них перцептивні , інтелектуальні і рушійні автоматизми. Ці автоматизми забезпечують викривлення образу реальної ситуації з метою послаблення травмуючої емоційної напруги.

         У узагальненому вигляді представляємо доробки А.Фрейд у таблиці 1.

Класифікація захисних механізмів за А.Фрейд                        Таблиця 1

Вид захисту:	Зміст:
1.Заперечення	Прагнення уникнути нової інформації, яка не співпадаю  з тією позитивною, що вже склалася.
2.Витіснення	Прагнення уникнути не всієї інформації цілком,а тільки істинного мотиву.
3.Подавлення	Блокування негативної  інформації, але це здійснюється або при переході із сприймання у пам'ять і навпаки.
4.Раціоналізація	Захист,пов'язаний з підшукуванням розумних постфактум і отримання для себе індульгенції.
5.Проекція	Перенос відповідальності на оточуючий світ і звинувачення середовища.
6.Ідентифікація	Різновид проекції, але відповідальність лягає вже на конкретну людину, а не на світ взагалі.
7.Відчуждення	Захист, призводячий до ізоляції. Призводить до розпаду звичайної свідомості.
8.Заміщення	Захист від тривожної ситуації за допомоги її переміщення з важкодоступного об’єкту на легкодоступний.
9.Сновидіння	Різновид заміщення, перенесення недоступної дії із реального світу у світ сновидінь.
10.Сублімація	Заміщення інстинктивної дії реалізації мети і використання замість неї іншої, такої,яка не протиречить соціальним цінностям.
11.Катарсис	Захист,притягуючий до себе іншу систему цінностей і загальну її зміну.

                                                                                                                                 

   Також хотілося б звернути увагу, на теорію вченої Ненсі Мак -Вільямс[9]  щодо психологічних захистів особистості. Вона вважала, що якщо фактично будь-який психологічний процес може бути використаний у якості захисту,то ніяку класифікацію психологічних захистів не можна визначати як повноцінну. Щодо її класифікації, то Мак-Вільямс обрала захисти вищого порядку,слідуючи двом критеріям: 1) частоті , з якою вони згадуються у роботах інших вчених і 2)їх співвідношення з окремими рисами характеру.

У узагальненому вигляді представляємо доробки Н.Мак- Вільямс у таблиці 2.

Класифікація захисних механізмів Н.Мак-Вільямс                      Таблиця 2

Вид захисту:	Зміст:
1.Репрессія або витіснення	Ігнорування.
2.Регресія	Повернення до знайомого способу дій.
3.Ізоляція	Відчуження.
4.Інтелектуалізація	Більш вищий рівень ізоляції афекта від інтелекту.
5.Раціоналізація	Фальсифікування мотивів поведінки.
6.Моралізація	Підрозділ раціоналізації.
7.Компартменталізація	Роздільне мислення.
8.Ануліювання	Розщеплення.
9.Поворіт проти себе	Перенаправлення негативного зовнішнього афекту на себе.
10.Зміщення	Перенаправлення емоції з одного об’єкту на інший.
11.Реактивне утворення	Обернення емоції в протилежну.
12.Реверсія	Програвання сценарію,переміщення відношення людини з суб’єкта на об’єкт і навпаки.
13.Ідентифікація	Емоційний зв'язок або бажання бути схожим на іншу людину.
14.Відреагування	Програвання сценарію заздалегідь.
15.Інстинктуалізація	Первинні мотиви поведінки.
16.Сублімація	Направлення негативної енергії  на об’єкт тривоги.

 

                                                                                                                              

  Якщо ж звернутися до концепції психологічного захисту Грановської Р.М. [10], то можна визначити , що захисні механізми починають свою дію,коли досягнення мети звичним способом є неможливим або коли людина відчуває ,що воно є нереальним. Також Грановська зауважує, що захисні механізми особистості це способи досягнення емоційної рівноваги і тільки тимчасово. У узагальненому вигляді представляємо доробки Р.М.Грановської у таблиці 3.

 Класифікація захисних механізмів Р.М.Грановської                   Таблиця 4

Вид захисту:	Зміст:
1.Заперечення	Інформація,яка може спричинити конфлікт заперечується і не сприймається.
2.Витіснення	Негативна інформація або мотив відхиляється цензурою на порозі свідомості.
3.Проекція	Перенос негативних почуттів з себе на іншу особу або приписання рис іншому суб’єкту.
4.Ідентифікація	Перенос почуттів або інформації,рис і т.д. з іншої особи на себе. Процес протилежний ідентифікації.
5.Раціоналізація	Пояснення людиною своєї поведінки як наленої,сприймання якихось рис як належне.
6.Заміщення	Переміщення дій з недоступного об’єкту на доступний.
7.Ізоляція	Відокремлення,відчуження у самому собі.

       Грановська вважає, що люди реагують по-різному на свої внутрішні труднощі. Деякі заперечують їх існування,долають складні ситуації,які спричиняють їм незручності. Деякі пристосовуються до негативної інформації і сприймають її як належне. А інші люди навпаки ,долають конфлікти, намагаючись маніпулювати тими об’єктами, які їх тривожать . І взагалі  людям, особливо з жорсткою системою принципів, було б дуже важко і навіть інколи неможливо діяти у різному і мінливому середовищі, якби захисні механізми не обороняли їх.

         Хотілося прийняти до уваги класифікацію Р.Плутчика , яка дуже цікаво викладена у книзі Романової і Гребеннікова[11]. Ця класифікація була

                                                                                                                                 

розроблена ще в 1979 р. у співавторстві з Г.Келлерманом і Х.Контом. Цілком сприймая концепцію психологічного захисту одним з найбільш важливих внесків у теорію особистості, Р.Плутчик виділяв кількісну обмеженість і якісну неспроможність спроб побудови теоретичної моделі захисту для розуміння:

1)відношення між специфічними захистами;

2)відношення між специфічними захистами і специфічними емоціями;

3)адаптивне значення цих відношень.

Докладний аналіз великої кількості літератури допоміг Р.Плутчику зробити висновок щодо концепцій психологічних захистів. Взагалі,він виділяє 3 концепції психологічного захисту особистості. Перша стверджує, що всі психологічні захисти частково співпадають одне з одним. Друга,що деякі захисти мають полярні протилежності. А третя,що деякі захисти зовсім примітивні.    

     Якщо ж підвести підсумок,щодо концепцій психологічного захисту у теоріях різних вчених,то можна зробити висновок, що всі психологічні захисти спрямовані на подолання та зведення нанівець,абстрагування від негативної інформації, не травмуючи психіку людини. І у всіх теоріях вчених є багато психологічних захистів, які повторюються, а є й також нові, і тому неможна вважати не одну класифікацію найбільш повною, тому що таке питання як концепція психологічного захисту неможливо розглядати окремо, це питання повинне бути розглянуте  в комплексі і в порівнянні з іншими теоріями. Але що залишається загальним для всіх вчених, так це висновок, що всі психологічні захисти починають свою дію, коли виникає ситуація у якій людина почувається некомфортно або коли досягнення мети стає неможливим, але всі психологічні захисні механізми це явище тимчасове, яке виникає як раз у найбільш негативний або дискомфортний момент у житті людини.