4. Висновки

Фреймінг – це загальний термін, який вказує на спосіб представлення
інформації або подій з метою впливу на сприйняття аудиторії. Це може
застосовуватися до будь-яких видів комунікації, включаючи усні виступи,
письмові тексти, рекламу, соціальні мережі та інше.
Медіафреймінг – це конкретний випадок фреймінгу, що відбувається у
медійному контексті. Це означає, що акцент робиться на тому, як інформацію
представляють у мас-медіа (таких як газети, телебачення, радіо, Інтернет), як
вона впливає на сприйняття громадськості та яким чином формується
громадська думка через засоби масової інформації.
Медіафреймінг – це концепт, що визначає, як медіа організовує
інформацію для формування особливого сприйняття подій або тем. Мета
медіафреймінгу полягає в тому, щоб впливати на глядачів чи читачів, керуючи
їхнім сприйняттям подій. Завдання включає в себе вибір аспектів, які
підкреслюються чи приховуються, створення певного контексту та визначення
того, що є важливим чи неважливим в інформаційному потоці.
Особливості побудови медіафреймів:
Вибір кута зору: Медіафреймінг включає в себе обрання певного кута зору
для представлення інформації, що може впливати на сприйняття подій.
Відбір інформації: Редактори та журналісти обирають конкретні факти,
деталі чи історії, які будуть включені в медіафрейм, що визначає його характер.
Емоційна навантаженість: Медіафреймінг може містити елементи,
спрямовані на викликання певних емоцій серед аудиторії.
Використання образів та мовленнєвих засобів: Включення певних образів,
слів чи мовленнєвих засобів може впливати на сприйняття інформації.
Відзначення ключових моментів: Медіафрейм надає певній інформації або
аспектам подій більше уваги, ніж іншим, щоб визначити їхню важливість.
Особливості медіафреймування медіа під час повномасштабного
військового вторгнення Росії на територію України:
72
Поляризація: Медіа може намагатися розмежувати конфлікт як чітку
боротьбу між "добром" і "злом", вибираючи певні елементи інформації для
підтримки цієї дихотомії.
Підсилення емоцій: Виділення трагічних або драматичних аспектів
конфлікту може зміцнювати емоційну реакцію глядачів та сприяти певному
ставленню до подій.
Визначення ворога: Медіа може визначати чіткого ворога, створюючи
образ противника та використовуючи його для мобілізації громадської думки.
Інформаційна біографія: Залежно від позиції медіа, може виникнути
інформаційна біографія, що впливає на представлення подій та їхнє сприйняття
глядачами.
Важливо розуміти, що медіафреймінг може відрізнятися в залежності від
конкретного медіа-ресурсу та його позиції в даному конфлікті.
Медіафреймінг – це процес визначення, як медіа (зображення, відео, звук і
т.д.) представлене та сприймається в суспільстві. Цей термін включає в себе різні
аспекти, від технічних аспектів обробки медіа до соціокультурних впливів, які
вони справляють на глядачів або читачів. Ось деякі з функцій медіафреймінгу:
1. Обробка інформації: Медіафреймінг включає в себе обробку медіа з
точки зору його структури, змісту і форми. Редактори та журналісти вирішують,
як представити інформацію, вибираючи певний кут або перспективу.
2. Формування громадської думки: Медіа може впливати на
громадську думку, обираючи, як показувати події, людей чи ідеї. Визначення та
підкреслення певних аспектів може впливати на сприйняття суспільства щодо
конкретної теми чи події.
3. Визначення пріоритетів: Медіафреймінг допомагає визначати
пріоритети в подачі інформації. Відмінності у фокусі та увазі можуть призвести
до різного сприйняття однієї й тієї ж події.
4. Створення стереотипів: Медіа може впливати на формування
стереотипів та уявлень через вибір конкретних образів, історій і типів
представлення. Це може відображати певні соціокультурні біаси.
73
5. Створення емоційної реакції: Вибір тону, образів та музичного
оформлення може впливати на емоційний стан аудиторії. Медіафреймінг може
стимулювати певні емоції чи реакції.
6. Визначення ідентичності та цінностей: Медіафреймінг також грає
роль у формуванні ідентичності і цінностей суспільства, визначаючи, які аспекти
культури, історії чи способу життя важливі чи відзначені.
7. Взаємодія з новими технологіями: З поширенням нових технологій,
таких як віртуальна реальність, штучний інтелект та розширена реальність,
медіафреймінг може зазнати змін в контексті представлення та сприйняття медіа.
Загалом, медіафреймінг відображає важливий аспект взаємодії між
суспільством та медіа, визначаючи, як інформація подається і як вона
сприймається.
Медіафреймінг у «Свідомі», «Українська служба BBC» та «Яктитам»,
особливо в контексті російсько-української війни, має свої унікальні
особливості, які визначаються специфікою конфлікту та його впливом на
громадську свідомість. У ході дослідження було виявлено наступні особливості
медіафреймування в обраних медіа:
1. Політичне кадрування: медіа активно фреймують події через
політичну призму.
2. Етичні та гуманітарні аспекти: засоби масової інформації
висвітлюють гуманітарні аспекти, такі як гуманітарна криза, порушення прав
людини та етичні питання.
3. Економічне кадрування: висвітлення економічних аспектів
конфлікту, таких як санкції та економічні втрати, формує уявлення про
економічний вплив.
4. Культурне кадрування: медіа активно використовують культурне
фреймування для створення ідентичності та визначення "ворога".
5. Роль інформаційних технологій: велика увага приділяється ролі
інформаційних технологій та соціальних мереж у формуванні інформаційного
простору.
74
6. Маніпуляція сприйняттям часу: спрямованість медіа на певні
аспекти подій у певний час може впливати на сприйняття хронології подій та
акцентувати увагу на конкретних етапах.
7. Мовні засоби та способи висловлення: медіа активно
використовують мовні засоби для створення емоційного впливу та акцентуації
на деталях.
8. Взаємодія з громадськістю: відкритість для взаємодії з
громадськістю через соціальні мережі та коментарі дозволяє засобам масової
інформації активно впливати на громадську думку та отримувати зворотній
зв'язок.
В підсумку можна зазначити, що медіафреймінг — це концепція, яка
описує процес конструювання та представлення інформації в медіа з метою
впливу на сприйняття подій або тем глядачами чи читачами. Цей процес
визначається вибором конкретного кута зору, акцентуванням певних аспектів,
ігноруванням інших та створенням певного контексту для подачі інформації.
Основні аспекти медіафреймінгу включають:
1. Визначення кута зору:
• Вибір конкретного погляду чи тематичного акценту для
представлення інформації.
• Визначення, які аспекти подій будуть визначальними чи важливими.
2. Підбір та обробка інформації:
• Вибір конкретних фактів, подій чи деталей для включення у
медіафрейм.
• Обробка інформації для створення певного наративу чи
повідомлення.
3. Формування контексту:
• Створення або підсилення контексту, який надає значення подіям
або інформації.
• Використання певних термінів чи понять для визначення
обгрунтування подачі інформації.
75
4. Створення емоційної реакції:
• Вплив на емоційний стан аудиторії через вибір слів, образів,
музичного оформлення та інших елементів.
5. Визначення важливості:
• Виділення ключових моментів чи аспектів подій для привертання
уваги аудиторії.
• Визначення, що є значущим та потрібним для сприйняття.
6. Ідентифікація акторів та ролей:
• Визначення героїв та антагоністів у створюваному наративі.
• Ідентифікація основних учасників та визначення їхніх ролей у
подіях.
7. Використання мовних та візуальних елементів:
• Використання конкретної мови, заголовків, фотографій та
відеоматеріалів для створення певного враження або атмосфери.
8. Формування стереотипів:
• Створення та посилення стереотипів через вибір певних образів,
характеристик чи контексту.
Медіафреймінг має суттєвий вплив на сприйняття подій глядачами та
читачами. Він є невід'ємною частиною журналістики, реклами та інших
медійних видів, впливаючи на побудову громадської думки та формування
суспільного уявлення.