СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

Курс "Медіатренди" є комплексним навчальним заходом, спрямованим на вивчення та розуміння різноманітних жанрів у сучасній медіакультурі. Курс складається з двох частин: у першій представлені загальнотеоретичні та практичні засади традиційних жанрів журналістики; у другій подано лекційний та практичний матеріал щодо сучасної жанрової палітри.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОП і становить 3 кредити ЄКТС. 

Метою даної дисципліни є ознайомлення студентів із сучасними формами та жанрами медійного контенту, розвиток їхньої здатності аналізувати та розуміти вплив різноманітних жанрів на сприйняття аудиторією. Курс спрямований на формування професійних вмінь у галузі медійної діяльності та розкриття творчих можливостей у створенні високоякісного медійного контенту.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• історичний розвиток медійних жанрів та їхню еволюцію протягом часу;

• загальну характеристику впливу технологічних, соціокультурних та політичних змін на розвиток медійних форматів;

• сучасні жанри в онлайн-медіа;

• жанри традиційного та електронного телебачення, радіо;

• взаємодію та вплив соціальних мереж;

• особливості мультимедійної журналістики та інноваційні формати.

Вміти: 

• розрізняти та аналізувати різні медійні формати, враховуючи їхні особливості та характеристики;

• визначати ключові риси кожного жанру та розуміти їхній вплив на сприйняття аудиторією;

• розуміти вплив технологій на жанри;

• розглядати взаємодію медійних жанрів з технологічними інноваціями та сучасними медіаплатформами;

• аналізувати вплив цифрових технологій на еволюцію та трансформацію медійних жанрів;

• розробляти та створювати власний медійний контент, використовуючи різні жанрові формати;

• визначати відмінності та спільні риси традиційних та онлайн-медійних жанрів;

• користуватися соціальними мережами для поширення контенту;

• знаходити та використовувати різні стратегії для розповсюдження медійного контенту через соціальні мережі;

• використовувати мультимедійні елементи в контенті;

• дотримуватися етичних та професійних стандартів;

• здійснювати критичний аналіз сучасних медійних тенденцій.

Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»:

Загальні компетентності:

ЗК3.Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 

ЗК7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК8. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Спеціальні (фахові) компетентності:

СК5. Здатність усвідомлювати специфіку інформаційного, аналітичного і художньо-публіцистичного відображення реальної дійсності в журналістських матеріалах різних жанрів. 

СК6. Здатність обирати та застосовувати сучасні комунікативні технології та медіакомунікаційні системи. 

СК7.Здатність формувати інформаційний контент. 

СК8. Здатність використовувати різні методи збору інформації, правильно опрацьовувати фактичний матеріал, об’єктивно інформувати, оперувати засобами створення соціально-дієвих та ефективних журналістських матеріалів. 

СК10. Здатність розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням інформації, зокрема в Інтернеті. 

СК11. Здатність дотримуватися журналістської етики в професійній діяльності. 

СК15. Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.

Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:

РН15. Розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації. 

РН20. Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.

Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції, практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача. При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуально-диференційовані, особистісно-орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання. При проведенні практичних занять використовуються різні активності: евристичні бесіди, дискусії, ситуативні кейси, розв’язування практичних задач, тренінгові вправи.
На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії та тренінгу розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого  конспекту лекції. Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, обговорюються більш детально на практичних заняттях у формі міні-дискусій, представлення міні-проєктів, заслуховування та аналізу тематичних доповідей та рефератів, а також шляхом аналізу кейсів та розв’язання ситуативних задач. В процесі практичного заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, логічно викладати матеріал, а також мистецтву самопрезентації та красномовству, пошуку інформації, вибору
теми, складання сценарію відеоматеріалів, збору інформації та написання інформаційних сюжетів, їх презентації та поширення.

Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел та оволодіння практичними навичками дотримання етичних стандартів у журналістиці в умовах сучасного ринку послуг. Самостійна робота студентів організовується шляхом видачі індивідуального переліку питань і практичних завдань із кожної теми, які не виносяться на аудиторне опрацювання. Крім того, з деяких тем передбачається написання рефератів, знімання міні-проєктів. Обсяг самостійної роботи визначається кількістю годин, передбачених робочою програмою.

Оцінювання здійснюється за 5-бальною шкалою. 
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають: 
- поточний контроль, 
- підсумковий контроль у формі заліку.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Ключовими формами та методами демонстрації студентами результатів навчання при поточному контролі є: 
- робота в малих групах спільне опрацювання групою студентів окремих проблемних питань з наступною демонстрацією результатів та засвоєння навчального матеріалу; 
- презентація-виступ перед аудиторією для висвітлення окремих питань, індивідуальних завдань, реферативних досліджень, захист міні-проектів тощо; 
- кейс-метод - аналіз конкретних ситуацій, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності. 

Студенти як відповідальні учасники освітнього процесу дотримуються норм академічної доброчесності, усвідомлюють наслідки її порушення, що визначаються Положенням про академічну доброчесність у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

Списування під час контрольних заходів та екзаменів заборонені (в т. ч. із використанням мобільних девайсів).

Оцінка «Відмінно»:

Теоретична складова: студент досконало володіє теоретичними аспектами медіатрендів, чітко розуміє сучасні тенденції розвитку медіа, вміє аргументувати свої думки, спираючись на основні теорії та концепції медіааналітики. Демонструє знання, які отримані як із базових, так і з додаткових джерел, включаючи актуальні дослідження та кейси. Студент вдало здійснює аналіз медійного контенту, узагальнює інформацію про тренди в цифровій журналістиці, соціальних мережах, візуальному контенті та інших сферах медіа, пропонуючи перспективні рішення.

Практична складова: студент уміє працювати з реальними кейсами, виправляючи помилки та створювати контент із раціональним підходом до роботи з медіаматеріалами.

Оцінка «Добре»:

Теоретична складова: студент володіє основними знаннями з дисципліни, демонструє розуміння базових принципів сучасних медіатрендів. У теоретичних відповідях можливі незначні неточності, однак основний зміст викладено коректно. Студент використовує інформацію з базових джерел і частково з додаткових, може аргументувати свої висновки. Здійснює аналіз контенту на середньому рівні, розкриваючи ключові аспекти тенденцій у медіасфері.

Практична складова: студент здатний створити власний медіапродукт, хоча можливі незначні помилки. Може проводити базовий аналіз контенту, оцінюючи відповідність матеріалів сучасним трендам, і обґрунтовувати свої висновки, спираючись на теоретичні знання.

Оцінка «Задовільно»:

Теоретична складова: студент знає основні положення теорії медіатрендів, проте його знання фрагментарні. Відповіді правильні, але поверхові, без глибокого аналізу. Недостатньо використовує додаткові джерела, що обмежує широту і глибину викладення.

Практична складова: студент може виконувати завдання лише за зразком або за допомогою викладача. 

Оцінка «Незадовільно»:

Теоретична складова: студент демонструє поверхневе знання теоретичного матеріалу, здатний відтворити лише незначну частину основних положень.

Практична складова: завдання виконуються лише під керівництвом викладача, без самостійного розуміння процесів або знання методів роботи з медіатрендами.

1. Доценко А., Погребняк І. Інтернет-журналістика: комунікативні маркери: навчально-методичний посібник. Київ: ЦУЛ, 2023. 184 с. (*оцифровано).

2 Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник.  Львів: ПАІС, 2004. 268 с.

3. Іващенко В.Л. Сучасні медіакомунікативні технології: навчальний посібник. Київ: ТОВ «Видавництво “Розумники”», 2021. 192 с (*оцифровано).

4. Іоанна Н. Крецу, М. Гузун, Л. Василик Підручник з крос-медіа. Німеччина: Підручник з крос-медіа. Schiller Publishing Youse: Bonn / Germany Sibіu/ Romania. Sibіu, Strada Mitropoliei, 2015. (*оцифровано).

5. Куляс І., О.Макаренко.  Ефективне  виробництво теленовин: стандарти інформаційного мовлення; професійна етика журналіста-інформаційника. Практичний посібник для журналістів. Київ, видавництво ХББ, 2006.  120 с. 

6. Михайлин І.Л. Основи журналістики : [підручник]   5-е вид.  К. : Центр учбової літератури, 2011. 496 с.

7. Приступенко Т. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності ЗМІ: Навчальний посібник.  К.: Інститут журналістики, 2004.  375 с. URL: https://textbook.com.ua/zhurnalistika/1473446940 

*Усі оцифровані навчальні видання знаходяться в e-бібліотеці Коледжу

URL:  https://moodle2.gi.edu.ua/mod/glossary/showentry.php?eid=661