СИЛАБУС ДИСЦИПЛІНИ

Курс «Основи бібліографії» належить до освітніх компонент за вибором здобувача освіти, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки фахівців за спеціальністю «Журналістика».

Ознайомлення студентів із бібліографією відбувається за першої спроби написати наукову статтю чи іншу наукову роботу. Знання бібліографічної теорії та практики, вміння працювати з різноманітними бібліографічними ресурсами дає змогу заощадити час і сили, адже бібліографічна інформація є дороговказом на шляху навчання та наукової роботи. Вона допомагає орієнтуватися у величезному інформаційному просторі, швидше й ефективніше знаходити потрібну інформацію.

Метою даного курсу є формування компетентностей майбутніх науковців для успішної роботи з різноманітними джерелами під час підготовки наукових досліджень.

Завданнями курсу «Основи бібліографії», що викладається студентам спеціальності «Журналістика» є:
● розкрити функції, властивості, структуру бібліографічної інформації як важливого посередника у системі соціальних комунікацій;
● дати загальне уявлення про бібліографію як галузь діяльності, її структуру, класифікацію;
● схарактеризувати методику бібліографічного виявлення, відбору та систематизації інформації у процесі оформлення бібліографічного апарату наукової роботи;
● надати інформацію про основні бібліографічні ресурси України;

● надати інформацію про загальні принципи складання різних елементів бібліографічного запису.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОПП і становить 3 кредити ЄКТС (90 академічних годин). 

Зміст навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначені освітньо професійною програмою «Журналістика»:

Загальні компетентності:
ЗК 3 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 7 Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Спеціальні (фахові) компетентності:
СК 10 Здатність розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації, зокрема в Інтернеті.

Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні програмні результати навчання:
РН15 Розв’язувати типові практичні ситуації, пов’язані з пошуком та розповсюдженням зафіксованої інформації.

Для якісного засвоєння курсу необхідна систематична та усвідомлена робота студентів в усіх видах навчальної діяльності: лекції, практичні заняття, консультації, самостійна робота як індивідуальна, так і під керівництвом викладача.

При проведенні аудиторних занять домінуючими є проблемні, індивідуальнодиференційовані, особистісно орієнтовані форми проведення занять та технології компетентнісного навчання.
При проведенні практичних занять використовуються різні активності: евристичні бесіди, дискусії, ситуативні кейси.

На лекціях у формі активної бесіди з елементами дискусії розглядаються основні теоретичні положення теми, які вимагають роз’яснення та уточнення з боку викладача. На лекціях вимагається активна участь студентів у обговоренні ключових положень теми, ведення стислого конспекту лекції.

Теоретичні знання, отримані студентами під час лекцій, обговорюються більш детально на практичних заняттях у формі міні-дискусій, представлення міні-проєктів, заслуховування та аналізу тематичних доповідей та рефератів. В процесі практичного заняття студенти вчаться формулювати свою точку зору, логічно викладати матеріал, підбирати докази у підтвердження своїх думок. 

Однією із форм  вивчення дисципліни «Основи бібліографії» є самостійна робота студента, на опанування якої відводиться значна частина навчального матеріалу.

Для успішного вивчення і повного засвоєння даного курсу студент зобов'язаний володіти достатнім обсягом інформації, яка передбачається навчальною програмою.

Основним завданням самостійної роботи студентів є набуття навичок самостійного опрацювання фахових інформаційних джерел. Самостійна робота студента в процесі вивчення дисципліни полягає у додатковому опрацюванні загальної та спеціальної літератури з тем, що не увійшли до лекційного матеріалу, підготовці до семінарських та практичних занять, підготовці відповідних презентацій щодо найбільш важливих питань.

Формами контролю виконання самостійної роботи студентами є усні відповіді на семінарських заняттях та письмове опитування.

Контроль виконання завдань самостійної роботи є складовою поточного та підсумкового контролю.

Співвідношення між аудиторними годинами та годинами на самостійну роботу може бути змінене у Робочій програмі навчальної дисципліни відповідно до Робочого навчального плану.

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають:
- поточний контроль у формі усного опитування, експрес-опитування, термінологічного диктанту, виконання практичних завдань; поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання практичних завдань;
- підсумковий контроль відбувається у формі заліку. 

Політика щодо академічної доброчесності: очікується, що роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування (в т.ч. із використанням мобільних девайсів), втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для її незарахування, незалежно від масштабів плагіату чи обману.

Студенти як відповідальні учасники освітнього процесу дотримуються норм академічної доброчесності, усвідомлюють наслідки її порушення, що визначаються Положенням про академічну доброчесність у Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола.

Оцінка «Відмінно»:
Теоретична складова: студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал в повному обсязі, аргументовано відповідає на питання, логічно мислить і будує відповіді, демонструє глибокі знання з навчальної дисципліни, які отримані не лише з опрацювання основної, але й і додаткової літератури.
Практична складова: студент вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок (складання бібліографічних описів, анотацій, рефератів, індексів УДК відповідно до чинних стандартів), вміє аргументовано доводити правильність свого рішення.

Оцінка «Добре»:
Теоретична складова: студент добре засвоїв теоретичний матеріал, аргументовано викладає його, хоча може допускати незначні неточності; здобувач освіти здійснює аналіз навчального матеріалу та самостійно робить висновки.
Практична складова: студент вміє виконувати практичні завдання достатнього рівня, з можливими незначними помилками, коментує роботу, посилаючись на відповідні теоретичні положення; має практичні навички (складання бібліографічних описів, анотацій, рефератів, індексів УДК відповідно до чинних стандартів), але вони сформовані недостатньо, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, хоча припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при виконанні практичних завдань.

Оцінка «Задовільно»:
Теоретична складова: студент в основному опанував теоретичне підґрунтя курсу, орієнтується у першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає на додаткові питання, плутає поняття, не має стабільних знань.
Практична складова: здобувач освіти вміє виконувати практичні завдання «за зразком» та/або з допомогою викладача, використовуючи лише елементарні прийоми роботи, але виконуючи завдання практичного характеру, виявляє неточність у знаннях.

Оцінка «Незадовільно»:
Теоретична складова: студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення.
Практична складова: практичні навички студента не сформовані, навчальні завдання не виконані, студент не володіє навичками професійної діяльності.

1. Женченко М. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. К. : Жнець, 2011. 255 с.
2. Загальна та спеціальна бібліографія : методичні рекомендації до семінарських занять і самостійної роботи / уклад. Л. М. Волкотруб, Г. Г. Поберезська, М. І. Женченко. К. : НТУУ «КПІ», 2014. 39 с. URL :
https://moodle2.gi.edu.ua/mod/glossary/view.php?id=5250&mode=letter&hook=%D0%9E&sortkey=&sortorder= 

*Усі оцифровані навчальні видання знаходяться в е-бібліотеці Коледжу
URL:
https://moodle2.gi.edu.ua/mod/glossary/view.php?id=5250&mode=letter&hook=%D0%9E&sortkey=&sortorder=