3. Інформаційні тріади: сутність, види, значення

Приміром, Λ і Б - сутності, В - зв'язок між ними, і структура будь-якої інформаційної системи описується тріадою. Виділимо головні.

  • 1. Передача інформації (комунікація), їй відповідають дві тріади:
    • а) статична (А, В, Б) = передавач - приймач - канал зв'язку;
    • б) динамічна (А, зі, Б), де зі - це повідомлення, при якому виникає відношення іменування (у нашому випадку авторського творчої праці журналіста) та інформація вже не є чимось безликим.
  • 2. Обробка інформації:
    • а) функціональна тріада (Вх, ф, Вих), де Вх - обсяг вхідної інформації, Вих - виходить, а ф є якась функціональна заданість в порівнянні даних об'єктів (тут, наприклад, можна виявити ступінь впливу різного роду завдань, поставлених власником ЗМІ );
    • б) процесуальна тріада (Вх, п, Вих), де п - процес переробки одних обсягів інформації в інші (можна виявити параметри пропагандистських завдань, піарівських, лобістських і т.д.);
    • в) апаратна тріада (Вх, с, Вих), де з - пристрій (система), що реалізує обробку інформації (параметри рівня технічного розвитку ЗМІ).
  • 3. Збір інформації:
    • а) коннекціонна тріада (А, кін, Б), де А - сукупність джерел, тобто об'єктів, з яких збирається інформація, Б - безліч накопичувачів, тобто суб'єктів або об'єктів, які збирають інформацію, кін (від слова "коннекціі") - зв'язки між джерелами і накопичувачами (параметри мультимедійних можливостей);
    • б) процесуальна тріада (А, п, Б), де п - процес збору інформації (вдосконалення творчих і інших технологій).

Можна виділити й інші типи тріад, що описують інформаційні системи. Приміром, такі:

  • • (З, т, І), де З - знання, І - інформація, т - трансформація 3 в І, тобто інформація - це перетворена форма знання;
  • • (С, р, Е), де С - об'єктивний зміст, Е - знакова вираз, р - відношення іменування.

Навколо нас - величезне число інформаційних процесів. Думається, теза про те, що більшість даних систем мають спільність будови, кожен з читачів може підтвердити і сам.

Ми далі, в розвиток даної проблематики - інформаційні тріади як відображення мінливої практики, - аналізуватимемо відносини двох активних суб'єктів: журналіста та аудиторії, специфіку якої вивчає соціологія. Журналіст, направляючи інформацію реципієнту, повинен орієнтуватися на нього, тобто враховувати при підготовці газетної публікації, теле- чи радіопередачі інтереси, установки, цілі аудиторії. Добре, якщо в процесі комунікативного спілкування виникає "нова" інформація, що виходить від реципієнта. Тоді можна сміливо говорити про механізм зворотного зв'язку - реакції публіки на прочитане, побачене або почуте. Про що, звичайно, мріє майже кожен журналіст. При цьому інформація стає значимою або, як зазначав А. Н. Леонтьєв, обидві сторони в процесі комунікативного спілкування прагнуть виробити загальний зміст. Це можливо лише тоді, коли інформація не просто зрозуміла реципієнту, але й осмислена ім. Виходячи з цього, зробимо висновок: в комунікативному процесі єдині діяльність, спілкування, пізнання.

Але "ланцюг" масово-комунікативного процесу, говорячи технічною мовою, "замикається" лише тоді, коли журналіст, що направляє інформацію, і людина (аудиторія), що приймає її, мають можливість уніфікувати "напруга", тобто володіють єдиною або подібною системою кодифікації і декодификації. Інакше кажучи, учасники процесу спілкування повинні вживати єдина мова. Тільки тоді виникає розуміння. Але навіть знаючи сенс одних і тих же слів чи інших значущих одиниць спілкування, люди можуть сприймати їх неоднаково. Лінгвістичні та психолінгвістичні дослідження дають відповідь на питання - яким має бути мова, зрозумілий аудиторії масмедіа.

В умовах інформаційного обміну можуть виникати певні комунікативні бар'єри, що мають соціально-психологічний характер. Це відбувається тоді, коли відсутнє єдине розуміння ситуації спілкування, викликане глибокими відмінностями між комунікатором і аудиторією. Ними можуть бути соціальні, політичні, релігійні, професійні, вікові, багато інших відмінності, які призводять до неадекватного світовідчуттям, світогляд, світорозуміння сторін. Комунікативне спілкування, звичайно, існує і при наявності цих бар'єрів, але вони в достатній мірі ускладнюють ото спілкування, роблячи його менш ефективним. Бар'єри можуть виникати і за багатьма чисто психологічних причин, одна з них - індивідуальні психологічні особливості комунікатора і аудиторії.

Вищенаведений побіжний огляд проблем, що виникають при організації масово-комунікативних відносин, не відображає всієї складності взаємозв'язків журналістики з суспільним буттям представників конкретних соціумів, а психології журналістики - з суміжними науковими дисциплінами. Проте до недавнього часу теоретики журналістики в кращому випадку обмежувались розглядом соціально-психологічних аспектів діяльності. Правда, і це лише в тому випадку, якщо в основу не була поставлена моноідеології.

Інформаційні тріади: сутність, види, значення

1. Сутність тріад

Інформаційна тріада — це модель, яка описує структуру або процес інформаційної взаємодії за допомогою трьох елементів:

  • Λ і Б — дві сутності (наприклад, суб’єкти),

  • В — зв’язок між ними (носій або зміст інформації).

Ці тріади відображають структуру будь-якої інформаційної системи, як у журналістиці, так і в ширшому інформаційному просторі.

2. Види інформаційних тріад

I. Передача інформації (комунікація)

  • а) Статична тріада (А, В, Б):

    • А — передавач,

    • Б — приймач,

    • В — канал зв’язку.

  • б) Динамічна тріада (А, зі, Б):

    • зі — повідомлення з творчим, авторським елементом (інформація вже не безлика).

II. Обробка інформації

  • а) Функціональна тріада (Вх, ф, Вих):

    • ф — функціональна заданість (напр., вплив завдань власника ЗМІ на інформацію).

  • б) Процесуальна тріада (Вх, п, Вих):

    • п — процес обробки (напр., зміна інформації з урахуванням пропагандистських чи PR-завдань).

  • в) Апаратна тріада (Вх, с, Вих):

    • с — система, пристрій обробки (наприклад, технічні ресурси ЗМІ).

III. Збір інформації

  • а) Коннекціонна тріада (А, кін, Б):

    • кін — зв’язки між джерелами й накопичувачами (наприклад, мультиканальність доступу до інформації).

  • б) Процесуальна тріада (А, п, Б):

    • п — процес збору (технології збору та обробки інформації).

IV. Інші тріади

  • (З, т, І):

    • Знання трансформуються в інформацію.

  • (С, р, Е):

    • Об’єктивний зміст пов’язується з його знаковим виразом через іменування.

3. Інформаційні тріади в журналістській практиці

Журналіст ↔ Аудиторія

  • Ефективна комунікація можлива лише за умови:

    • врахування інтересів, потреб і ментальних установок аудиторії;

    • зворотного зв’язку — реакції публіки на журналістський продукт;

    • спільного змісту — осмислення інформації обома сторонами (за А. Леонтьєвим);

    • наявності єдиної системи кодування-декодування (спільної мови, символів, контексту розуміння).

4. Комунікативні бар'єри

  • Соціально-психологічні причини:

    • різниця у соціальному статусі, віці, ідеології, культурі тощо.

  • Психологічні причини:

    • індивідуальні особливості сприймання, мислення, досвіду.

5. Висновок

Інформаційні тріади — ефективний інструмент для аналізу інформаційного процесу. Вони дозволяють:

  • структурувати дії журналіста на різних етапах (збір, обробка, передача);

  • враховувати психологію аудиторії;

  • передбачати та уникати бар’єрів у комунікації.