Section outline

  • Силабус

    Collapse all Expand all
    • Оголошення Forum

    • Метою дисципліни є  формування у студентів знань і навичок, необхідних для розуміння психологічних процесів у діяльності журналіста, зокрема механізмів прийняття рішень, спілкування з джерелами інформації та аудиторією, а також розвитку емоційної стійкості в професійній сфері.

      Завданням навчальної дисципліни є

      -        формування у студентів знань про психологічні процеси, що супроводжують професійну діяльність журналіста;

      -        розвиток навичок ефективного спілкування з джерелами інформації та аудиторією;

      -        виховання емоційної стійкості та здатності працювати в умовах стресу і тиску;

      -        ознайомлення студентів із принципами аналізу психологічного впливу медіа на суспільство;

      -        сприяння формуванню та усвідомлення ролі журналіста в інформаційному просторі.

      Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни у навчальних планах підготовки фахових молодших бакалаврів визначений вимогами ОПП і становить 3 кредити ЄКТС (90 академічних годин).

      Передумовою для вивчення освітньої компоненти є результати навчання, сформовані у здобувачів освіти в процесі засвоєння дисципліни «Теорія масової комунікації».

      Дисципліна «Психологія журналістики» забезпечує набуття компетентностей, необхідних для подальшої професійної діяльності .

      Зміст  навчальної дисципліни забезпечує формування наступних компетентностей, які визначенні освітньо-професійною програмою «Журналістика»

      Загальні компетентності:

      ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

      ЗК 7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з  різних джерел.

      ЗК8. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

      Спеціальні (фахові) компетентності:

      СК15. Здатність ефективно комунікувати із соціумом через сучасні ЗМК, формуючи громадську думку.

      Після завершення даного курсу здобувач освіти набуває та/або здатний продемонструвати наступні результати навчання:

      РН 16.  Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових  комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.

      РН 20.  Уміти аналізувати маркери впливу на громадську думку з урахуванням  сучасних вимог до інформаційно-комунікаційної діяльності.

      Основними методами формування фахових компетентностей у процесі вивчення даної дисципліни є: пояснювально-ілюстративний, проектна діяльність, психологічні тренінги, дискусії та дебати, аналіз кейсів (case study), практичні заняття та рольові ігри – моделювання інтерв’ю, пресконференцій та кризових ситуацій для відпрацювання комунікативних і стресостійких навичок.


    •    ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ 

      № з/п

      Назва змістового модуля, теми програми

      Програмні результати навчання

      Обсяг годин за навчальним планом

      Всього

      з них:

      ауди-торних

      самос-тійних

       

      Змістовий модуль 1. Основи психології журналістики

      20

      12

      8

       

      Вступ до курсу.

      Психологія журналістики як науково-практична дисципліна. Мета, завдання, принципи та функції психології журналістики.

       Знати: основні поняття, мету, завдання, принципи та функції психології журналістики.

       Розуміти: зв’язок психології з журналістською практикою; місце психології журналістики серед інших наук.

       Аналізувати: значення психології журналістики для професійної діяльності журналіста.

       Оцінювати: вплив знань із психології на якість журналістських матеріалів.

       Застосовувати: отримані знання для обґрунтування важливості психологічних аспектів у журналістиці.

      8

      4

      4

       

      Масова комунікація як суспільний феномен. Психологічні аспекти теорії масової комунікації

      Знати: поняття масової комунікації, основні функції,  теорії  та види масової комунікації, особливості впливу масової комунікації на суспільство.

      Розуміти: роль медіа як інструмента масової комунікації, вплив ЗМІ на формування громадської думки.

      Аналізувати: специфіку функціонування масової комунікації в сучасному інформаційному суспільстві.

      Оцінювати: ефективність медійного впливу на аудиторію та ризики маніпуляцій у масовій комунікації.

      Застосовувати: принципи етичної комунікації в професійній діяльності.

      12

      8

      4

       

      Змістовий модуль 2.  Особистість як суб’єкт комунікаційної взаємодії.

      44

      22

      22

       

      Особистості як суб’єкт комунікації. Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність».

       

      Знати: поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристику.

      Розуміти: роль особистості як суб’єкта комунікації в журналістиці.

      Аналізувати: особливості особистісних характеристик у комунікативних процесах.

      Оцінювати: значення особистісних рис для ефективної взаємодії в журналістиці.

      Застосовувати: знання для побудови комунікаційних стратегій у журналістській діяльності.

      12

      6

      6

       

      Психологія сенсорних процесів та спілкування у журналістиці.

      Знати: особливості сенсорних процесів (зір, слух, дотик, нюх, смак) та їх роль у сприйнятті інформації.

      Розуміти: вплив сенсорних каналів на ефективність комунікації та сприйняття журналістських матеріалів.

      Аналізувати: залежність між сенсорним сприйняттям аудиторії та вибором формату подання інформації.

      Оцінювати: важливість використання різних сенсорних каналів для підвищення впливу журналістських матеріалів.

      Застосовувати: знання про сенсорні процеси для створення матеріалів, що максимально привертають увагу аудиторії.

      10

      4

      6

       

      Когнітивні процеси як основа комунікаційної взаємодії. Вербальна та невербальна комунікація

       Знати: основні когнітивні процеси (пам’ять, увага, мислення) та їх роль у журналістиці.

      Розуміти: вплив когнітивних процесів на сприйняття і передачу інформації.

      Аналізувати: когнітивні аспекти взаємодії журналіста з аудиторією.

      Оцінювати: значення когнітивних процесів для створення якісного контенту.

      Застосовувати: знання когнітивних механізмів для побудови ефективних комунікацій.

      14

      8

      6

       

      Індивідуальні особливості особистості журналіста. Психологічні аспекти журналістської професії.

       Знати: психологічні особливості, що впливають на професійну діяльність журналіста.

       Розуміти: вплив індивідуальних рис на якість роботи журналіста.

      Аналізувати: взаємозв’язок між психологічними аспектами і професійною ефективністю.

      Оцінювати: важливість психологічної підготовки для кар’єри журналіста.

      Застосовувати: знання психологічних аспектів для вирішення професійних завдань.

      8

      4

      4

       

      Змістовий модуль 3. Соціальна група як суб’єкт масової комунікації

      14

      10

      4

       

      Соціальні групи як об’єкти впливу засобів масової інформації.

      Знати: основні типи соціальних груп і механізми їх взаємодії з медіа.

      Розуміти: специфіку впливу ЗМІ на різні соціальні групи.

      Аналізувати: роль соціальних груп у формуванні громадської думки.

      Оцінювати: ефективність комунікаційних стратегій для роботи з соціальними групами.

      Застосовувати: знання про соціальні групи для адаптації медіапродуктів.

      6

      4

      2

       

      Вікові, гендерні, національні особливості аудиторії

      Знати: ключові характеристики аудиторії за віковими, гендерними та національними ознаками.

      Розуміти: вплив соціокультурних факторів на сприйняття інформації.

      Аналізувати: різницю в реакціях аудиторії на контент залежно від її особливостей.

      Оцінювати: доцільність адаптації медіаконтенту для специфічних аудиторій.

      Застосовувати: методики сегментації аудиторії у професійній діяльності.

      8

      6

      2

       

      Змістовий модуль 4. Інформаційна безпека в журналістиці

      12

      7

      5

       

      Інформаційна безпека. Методи фреймінгу. Методи інформаційно-психологічного впливу та маніпуляцій.

      Знати:

      Основи інформаційної безпеки та фреймінгу. Методи інформаційно-психологічного впливу.

      Розуміти:

      Як забезпечувати інформаційну безпеку в журналістиці.

      Роль фреймінгу у формуванні громадської думки.

      Застосовувати:

      Методи захисту інформаційного простору від деструктивного впливу.

      Техніки створення контенту з урахуванням етичних норм.

      Аналізувати:

      Наслідки інформаційно-психологічного впливу на аудиторію. Фрейминг як інструмент формування суспільної свідомості.

      Оцінювати:

      Якість заходів із забезпечення інформаційної безпеки. Рівень дотримання етики при використанні фреймінгу та інших технік впливу.

      10

      7

      5

      РАЗОМ:

      90

      51

      39

    • Політика проведення аудиторних занять

      1. Лекції

      Лекції спрямовані на ознайомлення студентів з основними теоретичними положеннями дисципліни, їх систематизацію та пояснення складних концепцій.

      1.1. Організація лекцій

      • Лекції проводяться у вигляді інтерактивних занять із використанням презентацій, відеоматеріалів, кейсів та прикладів із практики.
      • Лектор забезпечує структуру викладу, акцентуючи увагу на ключових аспектах теми.
      • Передбачається можливість поставити запитання та отримати роз'яснення наприкінці лекції.
      • На початку кожної лекції викладач проводить короткий огляд матеріалу попереднього заняття, підкреслюючи його взаємозв’язок із новою темою.

      1.2. Участь студентів

      • Конспектування основних положень, формулювання запитань до викладача.
      • Активна участь в інтерактивних елементах лекції (обговорення, експрес-опитування).

      2. Семінарські заняття

      Семінари мають на меті закріплення теоретичних знань, розвиток аналітичного мислення та вдосконалення навичок обговорення.

      2.1. Організація семінарів

      • Структура семінару:

        1. Короткий вступ викладача (до 10 хвилин), де наголошується на ключових аспектах теми.
        2. Обговорення питань, винесених на семінар (до 40 хвилин).
        3. Виконання інтерактивних завдань (аналіз кейсів, дискусії, моделювання ситуацій).
        4. Підсумки заняття (до 10 хвилин): викладач узагальнює результати роботи, надає рекомендації щодо подальшого опрацювання теми.

      • Викладач готує набір завдань для кожного семінару: аналіз текстів, обговорення кейсів, робота в групах, підготовка до дискусій.

      2.2. Участь студентів

      • Попереднє опрацювання теоретичного матеріалу та джерел, зазначених у завданні до семінару.
      • Активна участь у обговореннях, демонстрація розуміння матеріалу та вміння застосовувати знання на практиці.
      • Виконання письмових завдань (есе, рецензій, аналізів кейсів).

      3. Вимоги до студентів під час занять

      • Регулярна присутність на лекціях і семінарах.
      • Активна участь у семінарах, підготовка завдань відповідно до плану занять.
      • Дотримання академічної доброчесності (відсутність плагіату, повага до думки інших студентів).

      4. Контроль за відвідуванням і участю

      • Викладач веде облік присутності студентів на кожному занятті.
      • Активність і якість участі в семінарах враховуються при підсумковому оцінюванні.

      5. Інтерактивні методи навчання

      • Обговорення реальних прикладів і ситуацій із журналістської практики.
      • Використання платформ для онлайн-опитувань (наприклад, Mentimeter, Kahoot) для залучення студентів до лекцій.
      • Проведення групових дискусій та дебатів під час семінарів.

    • Мета самостійної роботи - розвиток навичок самостійного опрацювання матеріалу, аналітичного мислення, пошуку та критичної оцінки інформації.

      Формування вмінь практичного застосування теоретичних знань, отриманих під час аудиторних занять.

      Самостійна робота передбачає різноманітні види індивідуальної та колективної діяльності студентів, які здійснюються у фасилітаційному супроводі викладача, тобто без його безпосередньої участі в позааудиторний час.

      Види самостійної роботи: 

      -        самостійна робота в аудиторії під керівництвом викладача у вигляді запланованих консультацій;

      -        самостійна поза аудиторна робота студентів над виконанням  завдань навчального і творчого характеру (у тому числі  домашніх) з використанням електронних ресурсів);

      • -        підготовка до різних видів контролю; 
      • -        самостійний пошук і аналіз додаткової інформації за темами;
      • -        виконання тематичних досліджень або мініпроєктів за обраною темою;
      • -        підготовка до публічних виступів або презентацій;
      • -        написання есе, рецензій або аналізу текстів із застосуванням психологічних технік;
      • -        виконання практичних завдань із аналізу конкретних кейсів або ситуацій (наприклад, виявлення маніпуляцій у медіа);
      • -        участь в онлайн-дискусіях, форумах чи вебінарах, пов’язаних із тематикою курсу;
      • -        розробка сценаріїв тренінгів, рольових ігор або інформаційних кампаній;

       Вимоги до результатів самостійної роботи:

      • -        Глибоке розуміння та чітке викладення матеріалу.
      • -        Використання додаткових джерел інформації (наукових статей, підручників, онлайн-матеріалів).
      • -        Аналіз отриманих даних із вмінням застосовувати їх у практичних ситуаціях.
      • -        Оригінальність роботи (уникнення плагіату).

      Форми перевірки та контролю (розширені): Контроль самостійної  роботи здобувача освіти  є складовою частиною  поточного контролю та може проводитись у формі усного опитування тестового, або письмового контролю.

      • -        Перевірка виконаних завдань у вигляді презентацій, письмових або усних звітів.
      • -        Виконання інтерактивних тестів (онлайн або офлайн).
      • -        Оцінювання участі в обговореннях на семінарах чи тренінгах.
      • -        Надання студентами портфоліо виконаних завдань наприкінці модуля або семестру.
      • -        Захист мініпроєктів, виконаних у межах самостійної роботи.

       Фасилітаційна роль викладача:

      • 1.    Організація консультацій за графіком, доступних для обговорення складних моментів.
      • 2.    Надання студентам переліку рекомендованих джерел та завдань.
      • 3.    Створення середовища для колективної роботи, наприклад, онлайн-груп або робочих чатів.

       

    • Критерії загального оцінювання з дисципліни "Психологія журналістики"

      Оцінка «Відмінно»

      Теоретична складова:

      • Студент демонструє глибоке розуміння психологічних концепцій, теорій та методів, що стосуються журналістики.
      • Вільно оперує термінами, аналізує та пояснює психологічні явища у медіа.
      • Формулює чіткі, логічні відповіді, робить обґрунтовані висновки.
      • Використовує різноманітні джерела, включаючи сучасні дослідження у галузі психології журналістики.
      • Демонструє вміння застосовувати отримані знання для аналізу реальних медіакейсів.

      Практична складова:

      • Виконано практичні завдання без помилок, логіка виконання чітко аргументована.
      • Студент застосовує психологічні методи до аналізу та створення медіаконтенту.
      • Презентації, есе або інші творчі завдання відзначаються оригінальністю, логічною структурою та глибоким змістом.
      • Висвітлено практичну значущість роботи, запропоновано інноваційні ідеї.

      Оцінка «Добре»

      Теоретична складова:

      • Студент демонструє розуміння основних психологічних концепцій, але може допускати незначні неточності у формулюваннях або поясненнях.
      • Розкриває тему, проте аналіз проведено поверхово.
      • Відповіді логічні, проте потребують більшої деталізації або кращого структурування.
      • Використовує основну літературу, але недостатньо залучає додаткові джерела.

      Практична складова:

      • Завдання виконано з можливими технічними чи логічними помилками.
      • Презентації, есе або інші творчі роботи мають чітку структуру, проте недостатньо глибоко розкрито тему або пропущено важливі аспекти.
      • Запропоновані ідеї практичного застосування матеріалу недостатньо розроблені.

      Оцінка «Задовільно»

      Теоретична складова:

      • Студент демонструє базові знання психологічних концепцій та явищ у журналістиці.
      • Відповіді поверхові, з обмеженим розумінням матеріалу, не вистачає аналізу або висновків.
      • Використовує лише основні джерела, часто лише лекційні матеріали.

      Практична складова:

      • Завдання виконано частково або з суттєвими помилками.
      • Творчі роботи є формальними, відсутня чітка структура та глибина аналізу.
      • Використовуються лише елементарні підходи, практичні ідеї або не запропоновані, або не обґрунтовані.

      Оцінка «Незадовільно»

      Теоретична складова:

      • Студент демонструє поверхове або відсутнє розуміння психологічних основ роботи журналіста.
      • Відповіді нелогічні, з численними фактичними та концептуальними помилками.
      • Відсутній аналіз або спроба обґрунтувати свої висновки.

      Практична складова:

      • Завдання не виконано або виконано з грубими помилками, які свідчать про нерозуміння матеріалу.
      • Творчі роботи мають хаотичний характер, без чіткої мети або висновків.
      • Не продемонстровано спроб застосувати теоретичні знання на практиці.

      Додаткові аспекти оцінювання:

      1. Оригінальність роботи: уникнення плагіату, внесення власних ідей.
      2. Зв’язок із реальними прикладами: вміння аналізувати конкретні кейси з медіапрактики.
      3. Якість презентації результатів: логічність, структурованість, чіткість викладення думок.
      4. Вчасність виконання завдань: дотримання встановлених строків подання робіт.

    • Відвідування занять є обов’язковим. Пропущені заняття та незадовільні оцінки, отримані при поточному контролі знань, повинні бути бути перездані  до початку заліково-екзаменаційної сесії.

      До складання екзамену студент допускається за умови відсутності негативних оцінок за результатами рубіжного контролю (атестації).

      Студент має право оскаржити оцінку, отриману за результатами підсумкового семестрового контролю у формі іспиту (крім незадовільної оцінки). Такі випадки регулюються Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань студентів. Перескладання незадовільних оцінок та пропущених занять здійснюється відповідно до графіку консультацій викладача. 

    • 1.              Виноградова С. М. Психологія масової комунікації ULR: https://surl.li/cfgytw

      2.              Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання: пер. з фр. – К., Основи,1994.

      3.              Дрозденко, К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч.посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004, 304 с.

      4.              Захарченко А. Інтернет-медіа: інтерактивний навчальний посібник для курсу «Підтримка сайту» для студентів відділення «Видавнича справа та редагування». - Тернопіль, «Крок». - 2014. - 198 с. 4. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості / В. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2008, 268 с.

      5.              Загальна психологія: [підруч.] / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К. : Либідь, 2005, 464 с

      6.              Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2007, 256 с.

      7.              Лизанчук В. Психологія мас-медіа : підручник / Василь Лизанчук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 420 с.URL: https://surl.li/zpjvdb

      8.              Мясоїд П.А. Задачі з курсу загальної сихології: Навч. посіб, - К.: Вища школа, 1998, 184 с

      9.              Олешко В. Ф. Психологія журналістики. ULR: https://surl.li/vkalwa

      10.          Романець В. Психологія творчості. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2007.  256 с.

    • Викладач - Марія Андріївна Ятчук,

      контактні дані - lp.mis.maria@gmail.com,

      консультації - понеділок корпус №1, лекційний зал, 16.40

    • Інструкція щодо використання е-курсу Page

  • Змістовий модуль 1. Основи психології журналістики

  • Змістовий модуль 2. Особистість як суб’єкт комунікаційної взаємодії.

  • Змістовий модуль 3. Соціальна група як суб’єкт масової комунікації

  • Змістовий модуль 4. Інформаційна безпека в журналістиці. Інформаційний психічний вплив

  • Самостійна робота

  • Психологічні тренінги

    • Після перегляду структури курсу, будь ласка, заповніть анкету. У розділі, де вас просять вказати, який тренінг ви хотіли б відвідати, оберіть один із запропонованих варіантів:

       

      1. Тренінги розвитку комунікаційних навичок

      • Ефективна вербальна та невербальна комунікація.
        Навчання технік активного слухання, вміння задавати питання та читати невербальні сигнали.
      • Робота з конфліктними співрозмовниками.
        Методи деескалації конфліктів, збереження спокою та професійної позиції.
      • Інтерв’ювання.
        Практика побудови запитань, аналіз реакцій співрозмовника, ефективність взаємодії.

      2. Тренінги управління емоціями та стресостійкості

      • Робота зі стресом.
        Методи розслаблення, управління стресовими ситуаціями в умовах дедлайнів або кризових подій.
      • Емоційний інтелект.
        Вміння розпізнавати та контролювати власні емоції, а також реагувати на емоції інших.
      • Профілактика професійного вигорання.
        Практики відновлення ресурсів, баланс між роботою та особистим життям.

      3. Тренінги з роботи з інформацією та аудиторією

      • Критичне мислення та перевірка фактів.
        Методи виявлення фейків, аналіз джерел інформації.
      • Робота з вразливою аудиторією.
        Техніки спілкування з постраждалими, свідками трагедій чи іншими емоційно вразливими групами.
      • Вплив медіа та етика журналістики.
        Аналіз впливу журналістських матеріалів на аудиторію, етичні дилеми.

      4. Тренінги творчого мислення та написання текстів

      • Розвиток креативності.
        Методи генерації ідей, нестандартного мислення, техніки мозкового штурму.
      • Техніки сторітелінгу.
        Як створювати емоційно наповнені й переконливі тексти.
      • Психологія впливу текстів.
        Вибір лексики, структури текстів, способи формування певного враження у читача.

      5. Тренінги з роботи в кризових ситуаціях

      • Психологія поведінки у кризових ситуаціях.
        Як реагувати на несподівані або небезпечні події (аварії, конфлікти, катастрофи).
      • Робота з травматичними подіями.
        Як спілкуватися з постраждалими або працювати в зонах конфліктів.
      • Саморегуляція в умовах екстремального навантаження.
        Швидкі техніки відновлення психологічної рівноваги.

      6. Тренінги з медіації та переговорів

      • Навички переговорів.
        Як домовлятися з джерелами інформації або представниками влади.
      • Медіація.
        Як бути посередником у конфліктних ситуаціях, знаходити компроміси.

      7. Цифрова безпека та психологічний комфорт онлайн

      • Робота з кібербулінгом.
        Як захиститися від онлайн-атаки чи травлі.
      • Психологічна стійкість до хейту та критики.
        Як сприймати негативні коментарі чи агресивну реакцію.
      • Баланс у цифровому світі.
        Як залишатися продуктивним і не "вигорати" через постійну присутність в інформаційному полі.

      Вибір тренінгу допоможе  врахувати ваші інтереси та організувати заняття, що відповідають вашим навчальним потребам.